Вікіпедія

Етельберт II (король Східної Англії): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення ISBN
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Також|Етельберт}}
{{Державний діяч|дата народження=VIII ст.|дата смерті=20.05.794|титул=[[Список королів Східної Англії|Король Східної Англії]]|українське ім'я=Етельберт II|оригінальне ім'я={{lang-en|Æthelberht II}}|батько=[[Етельред I (король Східної Англії)|Етельред I]]|періодпочаток=[[790]]|періодкінець=[[794]]|попередник=[[Етельред I (король Східної Англії)|Етельред I]]|спадкоємець=[[Оффа (король Мерсії)|Оффа]]|місце смерті=[[Герефордшир|Герефордшир]], [[Західний Мідленд|Західний Мідленд]], [[Англія|Англія]]|похований=[[собор Герефорда|собор Герефорда]]|портрет=Aethelberht runic 7 8th century.jpg}}
 
'''Етельберт II''' ({{Lang-en|Æthelberht II}}, помер {{Дата смерті|20|5|794}})  — [[Список королів Східної Англії|король Східної Англії]] (790-794790—794), ймовірно син [[Етельред I (король Східної Англії)|Етельреда I]]. Загальнохристиянський [[святий]] у лику мучеників.
 
== Біографія ==
В «Житії святого Етельберта» про нього розказана наступна історія. Етельберт відрізнявся винятковою релігійністю. Один час він хотів навіть дати обітницю безшлюбності, але оскільки йому як світському правителю було необхідно мати спадкоємця, його вмовили одружитися. Своєю нареченою Етельберт обрав Ельфледу, дочку  [[Оффа (король Мерсії)|Оффи Мерсійского]]. Попри вмовляння матері, яка передбачила великі біди через цього шлюбу, Етельберт вирушив до Оффи в Віллу Австраліс для сватання. Ні землетрус, ні сонячне затемнення, ні різні видіння не зупинили короля на шляху до нареченої. Ельфледа була зачарована нареченим і спробувала переконати батька визнати Етельберта своїм сюзереном. Проте королева Кінетріт, що зненавиділа Етельберта, вмовила чоловіка вбити його. Етельберт був схоплений і страчений за наказом Оффи якимсь Грімбертом, а його горе-наречена Ельфледа пішла в [[монастир]] в [[Кроуленді]]. Пізніше Оффа, розкаявся у вбивстві й виділив землю під будівництво собору в [[Герефорд|Герефорді]]і. Там згодом було поховано тіло Етельберта, а відрубану голову перевезли в [[Вестмінстерське абатство]]. Пізніше Етельберт був зарахований церквою до лику святих.
 
Враховуючи, що деякі джерела називають одного з його попередників [[Альберт (король Східної Англії)|Альберта]] іменем Етельберт, святому Етельберту умовно присвоєно номер «Другий».
 
== Література ==
* ''Whitelock D.'' The Pre-Viking Age Church in East Anglia.  — 1972.
* ''Yorke, Barbara.'' Kings and Kingdoms of early Anglo-Saxon England.  — London: Seaby, 1990.  —  ISBN 1-85264-027-8
* ''Kirby D.P.'' The Earliest English Kings.  — London: Unwin Hyman, 1991.  —  ISBN 0-04-445691-3.
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Етельберт_II_(король_Східної_Англії)