Кассандра: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
джерела
вікіфікація
Рядок 17:
Про сина Пріама [[Паріс]]а було напророковано, що він стане винуватцем загибелі Трої. Тому батько залишив його помирати на горі Іда, але той вижив, і вирісши, спустився з неї як невідомий пастух. Кассандра першою впізнала в ньому Паріса, і забажала вбити його, передбачаючи, що він принесе Трої нещастя<ref>Еврипід. Андромаха 296—300;&nbsp;Драконцій. Викрадення Єлени135—182</ref>. За пророкування загибелі Трої Пріам наказав заточити Кассандру в фортеці, а її служниці повідомляти про всі віщування<ref>Есхіл. Агамемнон 1210; Цец. Короткий виклад «Александри» Лікофрона; Цец. Цит. тв. 29 и 350.</ref>.
 
Багато авторів називають нареченим Кассандри Кореба, який загинув у ніч взяття Трої. За [[Вергілій|Вергілієм]], хоч він і був закоханий в пророчицю, але не вірив її словами<ref>Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія. II. 341, з посиланням на &nbsp;Евфоріона і Анаксимена</ref>. Кассандра марно опиралася введенню [[Троянський кінь|дерев'яного коня]] в місто, попереджаючи про приховану в ньому небезпеку, її знову ніхто не послухав<ref>Стесіхор. Зруйнування Трої. Фр. S133; Псевдо-Аполлодор. Міфлогічна бібліотека. Є. V. 17; Трифіодор. Взяття Іліона. 376—415; Квінт Смирнський. Після Гомера. XII 581—594; Вергілій. Енеїда. II. 246—247; Проперцвй. Елегії. IV. 1. 51-54; Гігін. Міфи 108</ref>.
 
Квінт Смирнський оповідає, що полонені троянки ридали і дивилися на Кассандру, згадуючи її пророцтва, яким не вірили, а вона сміялася<ref>Квінт Смирнський. Після Гомера. XIV. 427—430</ref>.
Рядок 97:
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Персонажі Енеїди]]
Рядок 102 ⟶ 103:
 
== Джерела ==
* [[Словник античної міфології]] &nbsp;— К.: Наукова думка, 1985. &nbsp;— 236 сторінок.
* Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. &nbsp;П. &nbsp;Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. &nbsp;А. &nbsp;Тахо-Годи. -&nbsp;— М. : Прогресс, 1992. -&nbsp;— 620 с. 
 
* Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. - М. : Прогресс, 1992. - 620 с.