Вікіпедія

Кассандра: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
примітки
вікіфікація
Рядок 1:
́[[Файл:Cassandra Aime Millet Tuileries.jpg|міні|Кассандра перед статуєю Афіни, скульптура Аїма Міллета 1877 року]]
'''КассандраКасса́ндра''' (''Cassandra'', {{lang-grc|Κασσάνδρα}}) — в давньогрецькій міфології дочка останнього троянського царя [[Пріам|Пріама]]а і його другої дружини [[Гекаба|Гекуби]]. Отримала пророчий дар від закоханого в неї бога [[Аполлон|Аполлона]]а, однак за те, що вона, обдуривши, не відповіла йому взаємністю, він зробив так, що віщуванням Кассандри ніхто не вірив. До трагічних пророцтв Кассандри не прислухались, її висміювали і вважали за божевільну. Але передбачене втілилося в загибелі її сім'ї і руйнуванні Трої.
 
Її ім'я стало терміном, в переносному сенсі Кассандра&nbsp;— провісниця нещастя<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_fwords/19052/КАССАНДРА Кассандра<!-- Заголовок добавлен ботом -->]</ref>.
 
== Міфологія ==
[[Файл:Cassandra1.jpeg|thumb|200px|Кассандра на картині Евелін де Морган (1898)|ліворуч]]
 
=== Походження і отримання дару ===
Відомості про Кассандру досить численні і часто суперечливі. Деякі давньогрецькі автори називають її також Александрою. Кассандра була донькою троянського царя Пріама і Гекуби, сестрою Гектора, Паріса, Креуси, Лаодіки, Поліксени, Деіфоби, Гелена, Паммона, Політа, Антифа, Гіппоноя і Полідора. Згідно Гомера, вона була найвродливішою з дочок Пріама, проте її пророчий дар він не згадує. Уже в кіклічних поемах вона виступає як пророчиця, віщуванням якої ніхто не вірить<ref>Стесіхор. Цит. за: Цец. Цит. тв. 266; Аполлодор. Цит. тв.</ref>.
 
Найбільш популярна версія появи у неї пророчого дару наведена в трагедії [[Есхіл|Есхіла]]а «Агамемнон», де Кассандра розповідає хору, що пообіцяла Аполлону розділити з ним ложе в обмін на дар віщування майбутнього. Прийнявши дар, вона відмовила богу. Аполлон за це зробив так, щоб ніхто не вірив пророцтвам Кассандри. В творах Сервія це відображається в символічній формі: Аполлон плює в рот дівчині, умовивши її на поцілунок<ref>Гігін. Міфи 93; Аполлодор III.12.5; Сервій. Цит. тв. II.247</ref>.
 
За більш пізнім та малопоширеним варіантом міфу, одного разу в дитинстві, будучи під час святкування забутою дорослими, Кассандра разом зі своїм братом-близнюком Геленом заснули в храмі Аполлона Фімбрейського (на Троянській рівнині). Там священні змії вилизали їй вуха так чисто, що вона змогла «чути» майбутнє<ref>Антиклід. Цит. за: Схолії до "«Іліади"» Гомера VII.44.</ref>.
 
=== Троянська війна ===
Про сина Пріама [[Паріс|Паріса]]а було напророковано, що він стане винуватцем загибелі Трої. Тому батько залишив його помирати на горі Іда, але той вижив, і вирісши, спустився з неї як невідомий пастух. Кассандра першою впізнала в ньому Паріса, і забажала вбити його, передбачаючи, що він принесе Трої нещастя<ref>Еврипід. Андромаха 296—300; &nbsp;Драконцій. Викрадення Єлени135—182</ref>. За пророкування загибелі Трої Пріам наказав заточити Кассандру в фортеці, а її служниці повідомляти про всі віщування<ref>Есхіл. Агамемнон 1210; Цец. Короткий виклад "«Александри"» Лікофрона; Цец. Цит. тв. 29 и 350.</ref>.
 
Багато авторів називають нареченим Кассандри Кореба, який загинув у ніч взяття Трої. За [[Вергілій|Вергілієм]], хоч він і був закоханий в пророчицю, але не вірив її словами<ref>Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія. II. 341, з посиланням на Евфоріона і Анаксимена</ref>. Кассандра марно опиралася введенню [[Троянський кінь|дерев'яного коня]] в місто, попереджаючи про приховану в ньому небезпеку, її знову ніхто не послухав<ref>Стесіхор. Зруйнування Трої. Фр. S133; Псевдо-Аполлодор. Міфлогічна бібліотека. Є. V. 17; Трифіодор. Взяття Іліона. 376— 415376—415; Квінт Смирнський. Після Гомера. XII 581—594; Вергілій. Енеїда. II. 246—247; Проперцвй. Елегії. IV. 1. 51-54; Гігін. Міфи 108</ref>.
 
Квінт Смирнський оповідає, що полонені троянки ридали і дивилися на Кассандру, згадуючи її пророцтва, яким не вірили, а вона сміялася<ref>Квінт Смирнський. Після Гомера. XIV. 427—430</ref>.
Рядок 22 ⟶ 24:
[[Файл:Solomon Ajax and Cassandra.jpg|thumb|«Аякс і Кассандра» (1886), картина Соломона Джозефа Соломона]]
 
Коли ахейці захопили Трою, вона шукала притулок в храмі Афіни біля дерев'яній статуї богині. Аякс Малий зґвалтував Кассандру, але не міг відірвати її від статуї, за яку вона міцно трималася. Через осквернення храму очі статуї стали дивитися в небо, щоб дивитися на цю ганьбу<ref>Арктин Мілетський. Зруйнування Іліона; Вергілій. Цит. тв. II. 406; Аполлодор. Цит. тв.; Схоліх до "«Іліади"» Гомера XIII. 66.</ref>.
 
[[Агамемнон]] забрав Кассандру собі як нагороду за доблесть, коли вчинок Аякса викликав обурення в його війську. Щоб догодити Агамемнону, [[Одіссей]] запропонував закидати Аякса камінням, але той втік, знайшовши притулок біля вівтаря тієї ж Афіни. Кассандра після цього заявила, що зґвалтування не було, а Аякс поклявся спокутати своє вторгнення до храму. Однак коли він відплив додому в Грецію, його корабель розбився об Гірейські скелі. Коли він вибрався на берег, Посейдон розколов скелі тризубом і втопив Аякса. За деякими переказами, Афіна взяла на час у Зевса перун і вразила його<ref>Цец. Цит. тв. 365; Аполлодор. Цит. тв. V.23; Павсаній Х.31.1; I.15.3 і Х.26.1; Гомер. Одіссея IV. 99.</ref>.
 
Ахейці обговорювали, чи потрібно принести в жертву [[Ахіллес|Ахіллу]] Кассандру або [[Поліксена|Поліксену]] , але вибрали останню, оскільки Кассандра вже побувала на ложі Агамемнона. [[Павсаній]] також пише, що Кассандра залишила скриньку з зображенням [[Діоніс|Діоніса]]а на нещастя тому з еллінів, який його знайде, і вона дісталася [[Евріпіл|Евріпілу]]у, синові Евемона.
 
=== Загибель ===
Поки Агамемнон був на війні, його дружина [[Клітемнестра]] стала зраджувати чоловіку з [[Егіст|Егісфом]]. Згідно невідомої трагедії, переказаної [[Гігін Молодший|Гігіном]], брат Паламеда Оякс, щоб помститися за нього, збрехав, що Агамемнон везе Кассандру як наложницю, тим самим викликавши її ревнощі<ref>Гігін. Міфи. 117</ref>. Інші автори не сумніваються, що вона стала наложницею царя.
Рядок 33 ⟶ 36:
 
Деякі джерела згадують, що у Кассандри і Агамемнона народився або син Теледам, або хлопчики-близнюки&nbsp;— Теледам і Пелоп, також убиті Егісфом<ref>Павсаній. Опис Еллади II 16, 6-7</ref>.
 
== Культ Кассандри ==
Могилу Кассандри показували в Аміклах, а могилу її дітей -&nbsp;— в Мікенах. Втім, у Евріпіда Кассандра пророкує, що її тіло зжеруть звірі (що пояснювало відсутність могили в місці смерті). У Аміклах і Левктрах (Лаконіка) в античні часи були храми зі статуями Кассандри, знаної тут під ім'ям Александри. Її святилище було в Давнії, де її шанували як богиню. Плутарх наводить тлумачення, за яким Кассандра померла в Таламах (Лаконіка) і отримала ім'я Пасіфаї, під яким її і шанували (так вона ототожнювалася з місцевим божеством, чиє святилище було в Таламах).
 
== Зовнішність ==
Гомер обмежується тим, що називає Кассандру «найгарнішою» і порівнює її з «золотою Афродітою». У Івіка також описується її краса, і вона названа «синьоокою дівою в пишних кучерях». Про «золоті коси» говорить Евріпід . Згідно Лукіана, Полігнот в Дельфах зобразив Кассандру з чудовими бровами і рум'янцем на щоках .
Рядок 45 ⟶ 50:
[[Файл:Pompeii - Casa del Menandro - Menelaos.jpg|thumb]]
[[Файл:Aias Kassandra Louvre G458.jpg|thumb]]
Одна зі сцен на скриньці Кіпсела показувала, як Аякс відтягує Кассандру від статуї Афіни, і вміщала наведений Павсанієм віршований рядок про це. На картині Полігнота, що знаходилася в Дельфах, був зображений наступний епізод: Аякс приносить присягу на жертовнику, а Кассандра сидить на землі з ксоаном Афіни, що тримає в руках . Насильство Аякса над Кассандрою були також сюжетом картини Панена, що знаходилася в Олімпії. Згідно Плінія, живописець Теор (кінець IV-початок III століття до н. &nbsp;е.) створив картину «Кассандра», яку пізніше можна було побачити в римському храмі Згоди. Поет Хрістодор описав статую Кассандри, що мовчить.
 
=== В літературі ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кассандра