Магнетострикція: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м →Матеріали: replaced: В якості → Як за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Магнетостри́кція''' ({{lang-en|magnetostrictrion}}; {{lang-de|Magnetostriktion f}}; {{lang-ru|магнитострикция}}) — зміна форми або розмірів тіл (з [[нікель|нікелю]], легованого залізонікелевого, залізокобальтового або залізоалюмінієвого сплаву, нікелевого [[Феримагнетики|фериту]] тощо) при намагнічуванні й розмагнічуванні їх, що викликана зміною взаємозв'язків між [[атом]]ами в [[кристалічна ґратка|кристалічній ґратці]].
Магнітострикцію використовують в [[Магнітострикційний перетворювач|магнітострикційних перетворювачах]] [[ультразвук]]у — пристроях, що перетворюють енергію [[магнітне поле|магнітного поля]] на енергію механічних коливань або навпаки. Явище, зворотної магнітострикції носить назву [[ефект Вілларі|магнетопружний ефект або ефект Вілларі]] (Emilio Villari,
Магнітострикцією зумовлене гудіння [[трансформатор]]ів.
== Матеріали ==
Як магнітострикційні матеріали застосовують [[нікель]], [[пермендюр]]и (сплави Fe-Co, що відрізняються найвищою намагніченістю насичення), альфери (сплави Fe-Al), нікелевий і нікелькобальтовий ферити
Нікель має велике абсолютне значення коефіцієнта магнітострикції насичення lS = Dl/l=-35×10<sup>−6</sup> (l — довжина пластини до впливу поля, Dl — зміна довжини в результаті впливу поля; знак мінус означає зменшення довжини). Звичайно застосовують нікель марки Н товщиною 0,1 мм у вигляді жорсткої необпаленої стрічки. Після вирубування пластини оксидують нагріванням на повітрі до 800<sup>о</sup>С
Також широко застосовують магнітострикційні [[ферит]]и, особливо в прецизійних фільтрах.
|