Яси: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
У [[VI століття до н.е.|VI]] — [[III століття до н.е.]] на території Східної Європи набувають поширення предмети, цілком типові для культури [[Скіфи|скіфів]] — іраномовних рухливих номадів, що кочували в степах [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. На угорській рівнині [[Альфельд]] з'являються скіфські [[курган]]и з окремими кінськими похованнями — Тепіоселе, Гевеш, Сентеш-Векерзуг, Артанд, але скіфське вторгнення не призвело до зміни населення, про що свідчить збережена спадкоємність культурних традицій місцевих племен. Зі [[Скіфи|скіфами]] була пов'язана наступна хвиля проникнення [[Іранські мови|іраномовних]] етнічних елементів в [[Угорщина|Угорщину]]<ref>Кузнецов В. А. Алано-осетинские этюды. — Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993. — С. 85-86.</ref>.
На межі нашої ери на території сучасної [[Угорщина|Угорщині]] виникла [[римська провінція]] [[Паннонія]], що включала в себе також північні області східної [[Хорватія|Хорватії]], частково, [[Словенія|Словенії]] і [[Сербія|Сербії]] і східні області [[Австрія|Австрії]]. [[Паннонія]] мала величезне військово-стратегічне значення для [[
З останнім пов'язане подальше проникнення давніх іранців в [[Паннонія|Паннонію]]. У середині [[I століття|I ст. н. е.]] в межиріччі [[Дунай|Дунаю]] і [[Тиса|Тиси]] з'явилося [[сармати|сарматське]] плем'я [[Язиги|язигів]], потіснивши [[Даки|даків]]. Незабаром весь [[Альфельд]] аж до нинішньої південної межі [[Угорщина|Угорщини]] опинився в руках язигів. У [[1943]] р. на березі [[Кереш-Марош|озера Фехер]] експедиція [[Університет Сегеда|Сегедського університету]] розкопала поселення [[I століття|I]]-[[II століття|II ст.]], приписуване вченими язигам. Ними були відкриті підвалини трикутної в плані невеликої будівлі, викладені кам'яними плитами. Археологи зближують цю цікаву споруду з очеретяними «юртами» угорських пастухів — «kontyos kunyho», що дожили в [[Альфельд]]і до [[ХХ століття|XX ст.]], що видається цілком припустимим в умовах кочового пастушого побуту, який відзначався певною консервативністю. За Яношем Харматтою, з кінця [[II століття|II ст.]] для [[сармати|сарматів]] [[Угорщина|Угорщини]] настав новий період, який відрізнявся в матеріальній культурі від більш раннього появою металевих предметів і типів [[перли|перлового намиста]], доти невідомих у [[Карпати|Карпатському басейні]]. Найближчі аналогії цим предметам дає [[Ольвія]] — [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|антична колонія]] на [[Дніпро-Бузький лиман|Бузькому лимані]], що входила в римську провінцію [[Мезія]]. Це наводить на думку, що головною базою чорноморської торгівлі язигів, які не втратили зв'язку з Північним Причорномор'ям, була саме [[Ольвія]]<ref>Кузнецов В. А. Алано-осетинские этюды. — Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993. — С. 86-87.</ref>.
|