Яси: відмінності між версіями

У [[VI століття до н.е.|VI]]&nbsp;— [[III століття до н.е.]] на території Східної Європи набувають поширення предмети, цілком типові для культури [[Скіфи|скіфів]]&nbsp;— іраномовних рухливих номадів, що кочували в степах [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. На угорській рівнині [[Альфельд]] з'являються скіфські [[курган]]и з окремими кінськими похованнями&nbsp;— Тепіоселе, Гевеш, Сентеш-Векерзуг, Артанд, але скіфське вторгнення не призвело до зміни населення, про що свідчить збережена спадкоємність культурних традицій місцевих племен. Зі [[Скіфи|скіфами]] була пов'язана наступна хвиля проникнення [[Іранські мови|іраномовних]] етнічних елементів в [[Угорщина|Угорщину]]<ref>Кузнецов&nbsp;В.&nbsp;А. Алано-осетинские этюды.&nbsp;— Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993.&nbsp;— С. 85-86.</ref>.

 

 

З останнім пов'язане подальше проникнення давніх іранців в [[Паннонія|Паннонію]]. У середині [[I століття|I&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]] в межиріччі [[Дунай|Дунаю]] і [[Тиса|Тиси]] з'явилося [[сармати|сарматське]] плем'я [[Язиги|язигів]], потіснивши [[Даки|даків]]. Незабаром весь [[Альфельд]] аж до нинішньої південної межі [[Угорщина|Угорщини]] опинився в руках язигів. У [[1943]]&nbsp;р. на березі [[Кереш-Марош|озера Фехер]] експедиція [[Університет Сегеда|Сегедського університету]] розкопала поселення [[I століття|I]]-[[II століття|II&nbsp;ст.]], приписуване вченими язигам. Ними були відкриті підвалини трикутної в плані невеликої будівлі, викладені кам'яними плитами. Археологи зближують цю цікаву споруду з очеретяними «юртами» угорських пастухів&nbsp;— «kontyos kunyho», що дожили в [[Альфельд]]і до [[ХХ століття|XX&nbsp;ст.]], що видається цілком припустимим в умовах кочового пастушого побуту, який відзначався певною консервативністю. За Яношем Харматтою, з кінця [[II століття|II&nbsp;ст.]] для [[сармати|сарматів]] [[Угорщина|Угорщини]] настав новий період, який відрізнявся в матеріальній культурі від більш раннього появою металевих предметів і типів [[перли|перлового намиста]], доти невідомих у [[Карпати|Карпатському басейні]]. Найближчі аналогії цим предметам дає [[Ольвія]]&nbsp;— [[Давньогрецькі міста Північного Причорномор'я|антична колонія]] на [[Дніпро-Бузький лиман|Бузькому лимані]], що входила в римську провінцію [[Мезія]]. Це наводить на думку, що головною базою чорноморської торгівлі язигів, які не втратили зв'язку з Північним Причорномор'ям, була саме [[Ольвія]]<ref>Кузнецов&nbsp;В.&nbsp;А. Алано-осетинские этюды.&nbsp;— Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993.&nbsp;— С. 86-87.</ref>.