Мітринга Іван-Тадей: відмінності між версіями

| Місце народження = с. [[Петриків (Тернопільський район)|Петриків]], нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]]

| Місце смерті = поблизу с. [[Вілля]], нині [[Березнівський район|Людвипільський район]], [[УРСР]]

'''Іван-Тадей Мітринга''' ('''Мітрінґа''',<ref name="Т536">''Дем'янова І., Окаринський В., Пиндус Б.'' Мітрінґа Іван…&nbsp;— С. 536.</ref> '''Мітрінга''') ([[псевдо|псевда]]: ''Бирон'', ''Орелюк'', ''Сергій Орелюк'', ''Полин''; [[5 серпня]] [[1907]], с. [[Петриків (Тернопільський район)|Петриків]] (за деякими даними с. [[Дичків]]), (тепер [[Тернопільський район|Тернопільського району]]), [[Тернопільська область|Тернопільщина]]&nbsp;— [[6 вересня]] [[1943]], с. [[Вілля]], [[Людвипільський район]] (тепер [[Березнівський район]], [[Рівненська область|Рівненщина]])&nbsp;— український політичний діяч, публіцист, теоретик [[Організація українських націоналістів|націоналістичного руху]].

Дитячі та юнацькі роки минули в с. Дичків. 1928 року закінчив [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільську українську гімназію]]. Під час навчання належав до 28-го юнацького пластунського куреня імені Байди-Вишневецького, організовував підпільні націоналістичні гуртки.<ref name="Т536"/> У 1930-х роках вивчав історію у [[Львівський університет|Львівському університеті]].

1930 року зазнав утисків під час так званої [[Пацифікація у Галичині 1930|пацифікації]]. 8 лютого 1932 року польською владою засуджений на півтора роки ув'язнення (зокрема, у концтаборі Береза Картузька).<ref name="Т536"/>

Належав до [[Організація українських націоналістів|ОУН]], займав ряд провідних постів у Крайовому Проводі ОУН на закордонних українських землях. В ОУН очолив ревізіоністську групу, названу його іменем, яка вимагала перегляду теоретичних засад націоналістичного руху в бік його демократизації.

У 1940 році виступив з критикою концепції [[Степан Бандера|Степана Бандери]] орієнтації на Німеччину, висунувши гасло: «''Разом з поляками, французами, народами СРСР за вільну Європу без [[Гітлер]]а і [[Сталін]]а''».

У 1941 році відійшов від [[ОУН(б)]]. Заснував Українську Революційну Партію Робітників і Селян, що в 1942 році об'єднавшись з іншими групами, створила [[Українська народно-демократична партія (1942—1945)|Українську народно-демократичну партію]]. Видавав її партійний орган «Земля і Воля». Разом з [[Левицький Борис Васильович|Б.Борисом Левицьким]] влітку 1942 року приєднався до «[[Поліська Січ|Поліської Січі]]» [[Бульба-Боровець Тарас|Т.Тараса Бульби-Боровця]], в якій очолив відділ пропаганди.

І. Мітринга, разом з групою молодших старшин штабу Поліської Січі, виступав за збройну відсіч намаганням [[ОУН(б)]], під керівництвом [[Микола Лебідь|Миколи Лебедя]], підпорядкувати собі всі повстанські формування. Але старші старшини, на чолі з отаманом [[Бульба-Боровець|Т.Тарасом Бульбою-Боровцем]] і начальником штабу [[Щербатюк Леонід|Л.Леонідом Щербатюком]] «Зубатим», старались уникати братовбивчих зіткнень з ОУНівцями.

Загинув Іван Мітринга [[6 вересня]] [[1943]] року біля с. [[Вілія (Острозький район)|Вілії]] ([[Людвипільський район]], нині [[Березнівський район|Березнівського району]] Рівненської області) поблизу [[Острог]]а на Волині у бою з [[Радянські партизани|радянськими партизанами]].

* [[:s:Володимир Великий|«Володимир Великий»]] (1942, Краків).<ref name="Т536"/>