Спіритизм: відмінності між версіями

На відміну від цього, спіритизм відразу ж набув характеру масової містичного течії, [[адепт]]и якого прагнули експериментально довести існування душ після смерті. У практиці спіритичних сеансів феноменам спілкування з душами померлих вважалися явища, так званих, «фізичного медіумізма»: рухи і удари різних предметів домашнього вжитку, звуки музичних інструментів, поява світла, різні голоси або навіть матеріалізація, тобто раптове виникнення окремих частин тіла (рук, обличчя) і настільки ж раптове їх зникнення.

 

 

Спіритизм як такий викликав різку критику з боку вчених-матеріалістів. У [[1871]] році, за пропозицією [[Менделєєв|Д. І. Менделєєва]], при Петербурзькому університеті була створена комісія для вивчення спіритичних явищ, яка визнала спіритизм забобонністю.