Північна Африка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
в якості → як
Немає опису редагування
Рядок 27:
В середні віки європейці були частими гостями на середземноморському узбережжі Африки, однак їм майже нічого не було відомо про Африку південніше Сахари. Проте арабські та берберські купці регулярно перетинали пустелю з караванами верблюдів. Вони залишили опис декількох середньовікових держав темношкірих африканців. До них належали давні [[Гана]] та [[Малі]], які в ті часи були достатньо розвинутими та заможними країнами.
 
На початок XX ст. майже вся Північна Африка опинилася під владою європейців. Так, Франції належали (як [[колонія|колонії]] або [[протекторат]]и) [[Алжир]], [[Мавританія]], [[Туніс]] і більша частина [[Марокко]]. [[ВеликобританіяВелика Британія]] володіла [[Судан]]ом і (як протекторатом — до [[1922]] року) Єгиптом. [[Іспанія]] володіла північною частиною Марокко та [[Західна Сахара|Західною Сахарою]]. [[Італія]] після [[Турецько-італійська війна|Турецько-італійської війни]] 1911—1912 років оволоділа [[Лівія|Лівією]], а в 1936 році захопила [[Ефіопія|Ефіопію]]. Однак в 1950-х и 1960-х рр. більшість північноафриканських країн досягли незележності.
 
Сьогодні в Північній Африці розташовані 15 незалежних країн. З них 13 — республіки. Тільки [[Марокко]] є королівством. Та ще дуже складне становище склалося в [[Західна Сахара|Західній Сахарі]]. Ця країна до 1976 р. керувалася Іспанією, але після того, як іспанці покинули територію Західної Сахари, була захоплена Марокко. Але населення Західної Сахари вимагало незалежності. Почалися бойові дії, справжня партизанська війна проти марокканців. В 1991 р. була прийнята угода про припинення вогню. Однак країна до сих пір не отримала незалежності і війна в будь-який момент може розпочатися знову.