Островський Леонід Альфонсович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Дми88 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Azh (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38:
== Біографія ==
Леонід Островський народився у [[Рига|Ризі]]. Жив із сім’єю в районі Московський форштат, котрий у повоєнні роки вважався найбільш криміногенним у місті. Батько загинув від травми,
У [[1954]] році Островського в числі інших восьми хлопців-переможців зарахували до основного складу «Даугави». В дебютному сезоні Леонід провів 29 ігор у складі ризького клубу.
Рядок 44:
[[26 квітня]] [[1956]] після календарної гри «Даугави» в [[Харків|Харкові]] захисник отримав запрошення [[Бєсков Костянтин Іванович|Костянтина Бєскова]] перейти до стану [[Торпедо (Москва)|московського «Торпедо»]]. Основним аргументом для Островського стала можливість грати в [[збірна СРСР з футболу|збірній СРСР]]. Однак спочатку футболіст не потрапляв навіть до основи москвичів. Вперше Леонід вийшов на поле аж у другому колі. Незабаром клуб залишив Бєсков, а новий тренер [[Маслов Віктор Олександрович|Маслов]] одразу високо оцінив можливості гравця та довірив йому місце у основному складі. Кар’єра в «Торпедо» в Островського складалася дуже добре — був чемпіоном і призером національної першості, володарем та фіналістом [[Кубок СРСР з футболу|Кубка СРСР]]. Однак саме життя в столиці було для нього незатишним.
У [[1963]] році Леонід Альфонсович зважується на перехід до [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]], що викликав негативну реакцію у керівників «Торпедо». Гравця обіцяли дискваліфікувати і майже півроку змусили не грати: Островський брав участь у матчах першості [[Київ|Києва]] та виступав у дублі «Динамо» під чужим прізвищем. Однак у підсумку конфлікт владнали, і захисник отримав право захищати кольори своєї нової команди.
У [[1968]] році через травму Островський був змушений завершити активні виступи та розпочати тренерську діяльність. Спочатку працював наставником у ДЮСШ «Динамо», потім очолив [[Дніпро (Черкаси)|черкаський «Дніпро»]]. Однак згодом все ж повернувся до роботи з дітьми, якою й займався аж до [[1975]] року, коли отримав запрошення від одного з грузинських клубів.
| |||