Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| дата_смерті = {{Дата смерті|27|4|1929}}
| місце_смерті = [[Чачак]]
| похований = Єздинське кладовище
| громадянство = [[Файл:Civil Flag of Serbia.svg|25px]] [[Князівство Сербія]] → [[Файл:State Flag of Serbia (1882-1918).svg|25px]] [[Королівство Сербія]] → [[Файл:Flag of the Kingdom of Yugoslavia.svg|25px]] [[Королівство Югославія]]
| підданство =
| династія =
| рід =
| мати = Радожка Ніколич
| батько = Іван Степанович
| дружина = Хелена Міланович (в шлюбі 1881–1929)
| чоловік =
| діти = Даніца Йовичич, Міліца Драгомірович
| родичі =
| брати =
Після сербсько-турецької війни Степанович закінчив своє навчання в артилерійському училищі, яке було раніше перерване. У вересні 1880 року він попросився про переведення до [[Крагуєваць|Крагуєваця]]. Там його спочатку було призначено командувачем 2-ї роти 3-ї батальйону сербської армії, а пізніше 1-ї роти того ж батальйону.
 
У Крагуєваці Степанович зустрів свою майбутню дружину ХеленХелену, з якою одружився [[25 липня]] [[1881]] року. Вона народила йому двох дочок — Міліцу і Даніцу. Обидві дочки пізніше вийдуть заміж за офіцерів.
 
[[1 вересня]] [[1882]] року Степановича підвищено у званні, і переведено до Ужице, де він залишався там до [[13 лютого]] [[1883]] року. Після повернення до Крагуєваця він був призначений військовим [[ад'ютант]]ом в Шумадійському піхотному полку. У період до початку та після [[Сербсько-болгарська війна|Сербсько-болгарської війни]] він викладав військові дисципліни у першій гімназії Крагуєваця. Під час Сербсько-болгарської війни у Битві при Добро Поле Степанович здобув значні успіхи: його військо, спираючись на підтримку британських і французьких військ, звільнила Сербію за два тижні до кінця війни.
=== Останні роки життя ===
[[Файл:Stepa Stepanovic monument in Kumodraz.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Степановичу у рідному селі]]
Після відставки Степанович проводив більшу частину часу зі своїми онуками в місті Чачак. Під час політичної кризи 1924 року король Югославії [[Олександр I Карагеоргієвич]] запропонував йому мандат на формування нового уряду, але Степанович відмовився від пропозиції по причині погіршення стану здоров'я. В середині 1928-го року хвороба прикувала Степановича до ліжка. [[27 квітня]] [[1929]] року Степанович помер. На похороні були присутні сам король Олександр I Карагеоргієвич, члени королівської сім'ї, офіцерський корпус, товариші, делегації союзних країн, сімей, сербський патріарх Димитрій і тисячі громадян. Похований на Єздинсьому кладовищі.
 
На його честь названо багато вулиць у [[Новий Сад|Новому Саді]], [[Белград]]і, Крагуєваці, [[Чачак|Чачаці]], а також поставлено пам'ятники в рідному селі та інших містах.
13 731

редагування