Відкрити головне меню

Зміни

Також Степанович досяг незначних тактичних результатів на Салонікському фронті при наступі в квітні 1917 року. Проте рішучий перелом у положенні на фронті був досягнутий в результаті наступу союзників, який розпочався [[15 вересня]] [[1918]] року. На кінець операції болгарські війська і 11-а німецька армія були розбиті, і 29 вересня [[Болгарське царство]] капітулювало і відкрився шлях для остаточного звільнення Сербії.
 
=== Останні роки життя ===
=== Післявоєнний період ===
[[Файл:Stepa Stepanovic monument in Kumodraz.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Степановичу у рідному селі]]
Після відставки Степанович проводив більшу частину часу зі своїми онуками в місті Чачак. Під час політичної кризи 1924 року король Югославії [[Олександр I Карагеоргієвич]] запропонував йому мандат на формування нового уряду, але Степанович відмовився від пропозиції по причині погіршення стану здоров'я. В середині 1928-го року хвороба прикувала Степановича до ліжка. [[29 квітня]] [[1929]] року Степанович помер. На похороні були присутні сам король Олександр I Карагеоргієвич, члени королівської сім'ї, офіцерський корпус, товариші, делегації союзних країн, сімей, сербський патріарх Димитрій і тисячі громадян.
 
На його честь названо багато вулиць у [[Новий Сад|Новому Саді]], [[Белград]]і, Крагуєваці, [[Чачак|Чачаці]], а також поставлено пам'ятники в рідному селі та інших містах.
 
== Нагороди ==
{| class="wikitable"
13 731

редагування