Степа Степанович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
| підпис_під_зображенням = Воєвода Степа Степанович
| посада = '''34-й Міністр оборони Королівства Сербія'''
| монарх = [[Петро I Карагеоргієвич]]
| президент =
Рядок 15:
| наступник = Михайло Живкович
| перехідний_період = <!-- будь-яке значення, якщо ще не зайняв посаду -->
| початок_терміну =
| кінець_терміну =
| герб =
| підпис_герба =
| посада2 = '''39-й Міністр оборони Королівства Сербія'''
| монарх2 = [[Петро I Карагеоргієвич]]
| президент2 =
| прем'єр-міністр2 = Мілован Мілованович
| початок_терміну2 = 24 лютого 1911
| кінець_терміну2 = 22 травня 1912
| попередник2 = Радомир Путник
| наступник2 = Михайло Живкович
<!-- Далі те саме з номерами 3-9 -->
Рядок 53:
| брати =
| професія = військовик
| звання = [[Файл:Serbian Voivode rank insignia tilted.PNG|35px|link=
| релігія = Православ'я
| особистий підпис =
Рядок 63:
| сайт =
}}
'''Степа Степанович''' ({{lang-sr|Степа Степановић}}; {{н}} {{ДН|11|3|1814|28|2}}, [[Кумодраж]] (біля [[Белград]]а), [[Князівство Сербія]] — {{пом}} [[27 квітня]] [[1929]], [[Чачак]], [[Королівство Югославія]]) — військовий діяч, видатний сербський
У Битві під Кумановим був командиром батальйону, полку, бригади, дивізії і тимчасовим виконувачем обов'язків начальника Генерального штабу. Під час Першої Балканськох війни (1912-1913) Степа Степанович командував 2-ю армією.
Під час Другої Балканської війни армія під командуванням Степановича захищала місто Пірот. У часи Першої світової війни тимчасово виконував обов'язки начальника Генерального штабу у період вістуності Радомира Путника, провів мобілізацію в рядах сербської армії. У [[Битва біля Цери|Битві біля Цери]] армія під командуванням Степановича розбила австро-угорські війська 21 дивізіону 8-го корпусу. За успішне командування військами, був підвищений до рангу фельдмаршала ({{lang-sr|вoјвода}}).
У Битві на Дрині Степанович успішно відбив кілька атак, а також зумів захистити Мачву (історичну область Сербії) від атаки австро-угорських військ. У Битві біля Колубар 2-а армія Степановича розбила 5-у і 6-у армію австрійського фельдцейхмейстера Оскара Потіорека, завдяки чому був звільнений Белград. Під час Сербсько-болгарської війни у Битві при Добро Поле Степанович здобув значні успіхи: його військо, спираючись на підтримку британських і французьких військ, звільнила Сербію за два тижні до кінця війни.
У часи Першої світової війни Степанович досяг незначних тактичних результатів на Салонікському фронті при наступі в квітні 1917 року. Проте рішучий перелом у положенні на фронті був досягнутий в результаті наступу союзників, який розпочався 15 вересня 1918 року. На кінець операції болгарські війська і 11-а німецька армія були розбиті, і 29 вересня Болгарське царство капітулювало і відкрився шлях для остаточного звільнення Сербії.
| |||