Ернест Резерфорд: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: видалення з Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях
Немає опису редагування
Рядок 21:
| примітки =
}}
{{НобелівськаПремія}}'''Ерне́ст Ре́зерфорд''' ({{lang-en|Ernest Rutherford}}; [[30 серпня]] [[1871]], [[Брайтвотер]], [[Нова Зеландія]], [[Британська імперія]] — [[19 жовтня]] [[1937]], [[Кембридж]], [[Англія]], [[Британська імперія]]) — [[ВеликобританіяВелика Британія|британський]] [[фізик]], лауреат [[Нобелівська премія з хімії|Нобелівської премії з хімії]] ([[1908]]).
 
Резерфорд відомий, передусім, експериментами з [[Розсіювання частинок і хвиль|розсіювання]] [[альфа-частинки|альфа-частинок]] ([[Резерфордівське розсіювання]]), завдяки якому він встановив структуру [[атом]]а, як системи, що складається із малого за розмірами позитивно зарядженого [[Ядро (атом)|ядра]] й [[електрон]]ів.
Рядок 39:
Найобдарованішим молодим підданим британської корони, які проживали в колоніях, один раз в два роки надавалась особлива Стипендія імені [[Всесвітня виставка (1851)|Всесвітньої виставки 1851 року]]&nbsp;— 150 фунтів стерлінгів на рік<ref>''Данин Д.&nbsp;С.''&nbsp;Резерфорд.&nbsp;— М.: Молодая гвардия, 1966.&nbsp;— 624 с.</ref>, яка давала можливість подальшого просування у науці в Англії. У 1895 році ця стипендія виявилась вакантною, перший кандидат на неї відмовився за сімейними обставинами, другим кандидатом був Резерфорд.
 
Восени тог ж року за позичені гроші на квиток на пароплав до ВеликобританіїВеликої Британії Резерфорд прибуває в Англію в [[Кавендіська лабораторія|Кавендіську лабораторію]] [[Кембриджський університет|Кембриджського університеті]] і стає першим докторантом її директора [[Джозеф Джон Томсон|Джозефа Джона Томсона]]. 1895 рік був першим роком, коли (за ініціативою Дж. Дж. Томсона) студенти, які закінчили інші університети, могли продовжувати наукову роботу в лабораторіях Кембриджа. Разом з Резерфордом цією нагодою скористались [[Джон Каннінгем Мак-Леннан|Джон Мак-Леннан]], [[Джон Сілі Таунсенд|Джон Таунсенд]] та [[Поль Ланжевен]]. З Ланжевеном Резерфорд працював в одній кімнаті й подружився з ним, ця дружба продовжилась до кінця їх життя<ref name=kapitsa1938/>.
 
У тому ж 1895 році відбулись заручини з Мері Джорджіною Ньютон ({{lang-en|Mary Georgina Newton}}; 1876–1945)&nbsp;— дочкою хазяйки пансіону, у якому проживав Резерфорд. Взяли шлюб вони у 1900 році, 30 березня 1901 року в них народилась дочка&nbsp;— Ейлін Мері ({{lang-en| Eileen Mary}}; 1901–1930), згодом дружина [[Ральф Говард Фаулер|Ральфа Фаулера]], відомого астрофізика.
 
=== Життя у науці ===
Резерфорд планував займатись детектором радіохвиль, здати екзамени з фізики й отримати ступінь магістра. Але у наступному році виявилось, що державна пошта ВеликобританіїВеликої Британії віддала перевагу у фінансуванні [[Гульєльмо Марконі|Г. Марконі]] у дослідженні електромагнітних хвиль та відмовила у фінансуванні аналогічних робіт Кавендіської лабораторії. Так як отримуваної стипендії не вистачало навіть на харчування, Резерфорд змушений був підробляти репетиторством та асистентом у Дж. Дж. Томсона з питань вивчення явища іонізації газів під впливом [[рентгенівське випромінювання|рентгенівських променів]]. Томсон був глибоко вражений проведеним Резерфордом дослідженням радіохвиль, і у 1896 році запропонував молодому вченому спільно вивчати вплив рентгенівських променів на електричні розряди в газах. У тому ж році з'являється спільна робота Томсона і Резерфорда «Про проходження електрики через гази, піддані впливу променів Рентгена». У наступному році виходить у світ заключна стаття Резерфорда «Магнітний детектор електричних хвиль і деякі його застосування». Після цього він повністю зосереджує свої сили на дослідженні газового розряду. У 1897 році з'являється і його нова робота «Про електризацію газів, в умовах дії рентгенівських променів, і про поглинання рентгенівського випромінювання газами й парами».
 
Спільно з Дж. Дж. Томсоном Резерфорд відкрив явище насичення струму в умовах іонізації газу<ref name=kapitsa1938/>. Їх співпраця увінчалася й іншими вагомими результатами, включаючи відкриття Томсоном електрона&nbsp;— атомної частки, що несе негативний електричний заряд. Спираючись на свої дослідження, Томсон і Резерфорд висунули припущення, що, коли рентгенівські промені проходять через газ, вони руйнують атоми цього газу, вивільняючи однакове число позитивно і негативно заряджених частинок. Ці частинки вони назвали іонами. Після цієї роботи Резерфорд зайнявся вивченням атомної структури.