Золото: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Бот: видалення з Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях
Немає опису редагування
Рядок 143:
Після Першої світової війни [[девальвація]] тривала. [[1934]] року за 1 унцію золота давали 35 дол. Попри економічну кризу, США намагалися зберегти фіксовану прив'язку долара до золота, заради цього підвищувалася дисконтна ставка, та це не допомогло. Однак через війни золото зі [[Старий Світ|Старого Світу]] стало переміщатися до [[Новий Світ|Нового]], що відновило на певний час прив'язку долара до золота.
 
[[1944]] року було ухвалено [[Бреттон-Вудська угода|Бреттон-Вудську угоду]]. Був запроваджений золотодевізний стандарт, заснований на золоті й двох валютах — [[Долар Сполучених Штатів Америки|доларі США]] та [[Фунт стерлінгів|фунті стерлінгів [[Великобританія|ВеликобританіїВеликої Британії]], що поклало кінець монополії золотого стандарту. За новими правилами долар став єдиною валютою, безпосередньо прив'язаною до золота. Казначейство США зобов'язувалося обмінювати долари на золото іноземним урядовим закладам і центральним банкам у співвідношенні 35 дол. за унцію. Фактично золото перетворилося з основної в резервну валюту.
 
Наприкінці 1960-х років висока інфляція в США знову унеможливила збереження золотої прив'язки на колишньому рівні, ситуацію ускладнював і зовнішньоторговельний дефіцит США. Ринкова ціна золота стала відчутно перевищувати офіційно встановлену. [[1971]] року вміст золота в доларі було знижено до 38 дол. за унцію, а [[1973]] — до 42,22 дол. [[1971]] року президент США [[Річард Ніксон]] скасував прив'язку долара до золота, хоча офіційно цей крок був підтверджений лише [[1976]] року, коли була створена так звана ямайська валютна система курсів, що плавають. Це означало, що золото перестало бути валютою взагалі, а долар став резервною валютою.