Ірландсько-англосаксонське письмо: відмінності між версіями

З часом в унціал стали все більше просочуватися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Таким чином у V сторіччі був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, об'єднуючий унціал з капітальним письмом, і унціал наблизився до рядкового курсиву. Якщо в капітальному листі тільки зв'язка букви Q була виведена за нижню лінію, небагато чим порушуючи встановлену закономірність рядка, то в курсиві такі «порушення» (подовжена форма букви S та інші) стають звичайними.<br>

Виникла на основі курсиву модифікація унціального письма, так зване напівунціальне письмо (scriptura semiuncialis) перейняла всі ці нововведення, внаслідок чого писати і читати таке письмо практично стало набагато легше. Верхні і нижні подовження деяких букв (d, h, l, f, p, q) виразно виділяли своєрідні форми цих букв серед інших букв рядка.<br>