Аман (світ у книгах Толкіна): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Географія: допис. |
|||
Рядок 4:
Аман був створений після Першої Війни світлих сил з [[Мелкор]]ом, після того як завершилася Весна [[Арда|Арди]]. Помешкання валарів на Альмарені Мелкор знищив і стер з лиця Землі. Тоді валари покинули [[Середзем'я]] і подались до землі Аман — найзахіднішої землі на кордонах світу; бо західні береги Аману виходили до '''Зовнішнього Моря''', що його ельфи звали '''Еккая''' і яке обступало Королівство Арди. Як далеко простягається те море не знає ніхто, крім валарів; за ним стоять '''Стіни Ночі'''. У Зовнішньому Морі розташована домівка [[Валар|Улмо]] - Володаря Морів. А от східні береги Аману омивав '''Белеґаер''' — '''Велике Море Заходу'''; і позаяк Мелкор повернувся в Середзем'я, а валари наразі не змогли його перемогти, то вони укріпили своє житло, звівши на берегах обох морів '''Пелори''' — '''Гори Аману''', найвищі на Землі. Понад усіма '''Пелорами''' здіймалася та вершина, на якій [[Манве]] поставив свій престол. Ельфи називають ту священну гору '''Танікветіл''', а ще — '''Ойолоссе''' — '''Вічна Білість''', а ще — '''Елерріна''' — '''Увінчана Зорями''', і ще багатьма найменнями; синдари ж своєю пізнішою мовою нарекли її Амон-Уілос. З чертогів на '''Танкветілі''' Манве та [[Варда]] могли озирати всю Землю, навіть найдальший Схід.<ref> Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.25</ref>
По той бік Пелорів, в центрі Аману, розташована країна [[Валінор]], що є домом валарів. Валари дуже рідко покидають свій '''Благословенний Край''', але завжди дарують землям по той бік Пелорів свою турботу і любов. В середині Валінора розташовані '''Палаци''' [[Ауле]], де він тривалий час працював, створивши чимало прекрасних і витончених речей. У Валінорі ніколи не в 'яне і не марніє жодна квітка і жоден листочок, бо посеред нього живуть валар<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон /Перекл. з англ. КатеринаОніщук - Розділ 1. Про початок часів|last=Толкін|first=Дж. Р. Р.|year=2008.|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=26.|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5.}}</ref>.
У центрі Валінора стоїть '''Валімар''' - місто багатьох дзвонів. Перед його західною брамою на зеленому кургані '''Езеллогар''' або '''Короллайре''' [[Яванна]] виростила [[Дерева Валар|Два Дерева]] - Телперіон та Лауреліна, з яких лилося лагідне світло, що осяювало Валінор, до тих часів коли Мелькор та Унголіант вбили дерева.
На заході Валінору знаходяться '''Чертоги Мандоса''', місце яким володіє вала [[Валар|Намо]], що є Суддею Валар і з волі Манве виголошує вироки та пророцтва. У його Чертогах збираються душі ельфів, що загинули в бою або добровільно пішли з життя. Люди ж після смерті покидають світ і куди вони потрапляють не відає ніхто, крім [[Еру Ілуватар|Еру Ілуватара]]. Дружина Намо [[Вайре]] Ткаля - вплітає у свою легендарну павутину все, що коли - небудь існувало в Часі, й павутиною тією вкриті чертоги Мандоса, що з плином епох стають дедалі просторішими.
На півдні Валінору розташований сад '''Лоріен''', володіння [[Валар|Ірмо]]. В пам 'ять про ці сади [[Ґаладріель|Галадріель]] назвала своє королівство в [[Середзем'я|Середзем`ї]]. В середині Лоріену знаходиться озеро '''Лоррелін''', де на острові живе дружина Ірмо [[Валар|Есте]] Ніжна.
На крайньому півдні Валінору знаходяться Сади [[Яванна|Яванни]], а на південному сході - угіддя [[Ороме|Ороме Мисливця]].
Рядок 16:
Самотньо мешкає сестра Намо Мандоса та Ірмо Лоріена [[Валар|Ніенна]], що оплакує всі рани завдані Мелькором Арді. Найчастіше приходить вона до Чертогів Мандоса, примножуючи духовну силу та мудрість тих хто помер. З вікон дому Ніенни видно позасвіття.
На східному березі Аману розташувалась '''Елдамарська затока''', куди прибув і залишився назавжди острів '''Тол - Ересеа - Самотній Острів'''. На ньому залишились жити [[Ельфи (Середзем'я)|ельфи - телери]], збудувавши на східному березі місто '''Авалонне''', гавані якого були видні з [[Нуменор|Нуменору]] до приходу тіні. Коли ельдар прибули на берег Аману, в стіні Пелорів було створено прохід - '''Калакір 'ю''', крізь який Світло Дерев проникало на Тол - Ересеа, і його західний берег вкрився травою та квітами. У видолинку Пелорів куди вів '''Світловий Прохід''' або '''Калакір 'я''' розташувався зелений пагорб '''Туна.''' На ньому [[нолдори]] та [[Ельфи (Середзем'я)|ваньяри]] збудували '''Тіріон''' - найпрекрасніше з ельфійських міст з білими мурами і терасами; найвищою вежею його був '''Міндон - Елдаліева''', срібне свічадо якої осявало імлу далеких морів. Тільки лічені кораблі смертних людей запливали надто далеко, що з них можна було побачити слабкий промінь свічада. У цій вежі жив король [[Ельфи (Середзем'я)|ваньярів]] [[Ельфи (Середзем'я)|Інгве]], що згодом оселився у Чертогах Манве на Таніквентілі Землі довкола Тіріона отримали назву '''Елдамар''' - '''Ельфійський Дім'''. Згодом частина телерів переселилась на берег Аману, північніше Калакір 'ї, де заснувала місто '''Альквалонде''' - '''Лебедина Гавань''', там стояли їхні кораблі схожі на білих лебедів. У цьому місті править король телерів [[Ельфи (Середзем'я)|Олве]] брат [[Ельве Тінгола]]. Стіни чертогів цього міста були вкриті морськими перлами, а береги і дно ставків там встелені коштовним камінням подарованим нолдорами.
На півночі Елдамара розташовувалось місто - фортеця '''Форменос''', де після вигнання з Тіріона оселились [[Феанор]] та його [[Сини Феанора|сини]]. Там вони зберігали [[Сильмарили]]. В час своєї втечі [[Мелькор]] зруйнував Форменос, убив короля нолдорів [[Фінве]], і викрав [[Сильмарили]].
Рядок 25:
== Вихід Аману за кола Арди ==
У 3319 р. Другої Епохи підбурений [[Саурон|Сауроном]] нуменорський король Ар - Фаразон на чолі великого флоту висадився на березі Аману і обложив Тіріон. Тоді [[валар]] звернулися до [[Еру Ілуватар|Еру Ілуватара]] і [[Манве]] склав повноваження короля [[Арда (Середзем'я)|Арди]]. Нуменорців що вторглись накрили гори Пелори і там у '''Печерах Забуття''' вони перебуватимуть до [[Дагор Дагорах|Останньої Битви]] при Кінці Світу в якій братимуть участь. Землі Аману перейшли в інший вимір і відтоді лише ельфи '''Прямим Шляхом''', минаючи розділені моря, можуть дістатись Безсмертних Земель. Іноді трапляється так, що й людські кораблі, підхоплені бурею, дістаються берегів Аману і люди,
== Примітки ==
| |||