Ерік Саті: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
→‎Біографія: Виправлено 2 орфографічні помилки
Рядок 26:
 
[[Файл:Suzanne_Valadon_-_Portrait_d'Erik_Satie.jpg|thumb|160px|left|''Ерік Саті'', портрет Сюзанни Валадон (1893)]]
У 1879 році він вступає до [[Паризька консерваторія|Паризької консерваторії]], але через два роки незадовільного навчання його відрахували. В кінці 1885 року він поновився, але знову не закінчив навчання. В цей період була написана перша його відома фортепіанна п'єса — «Алегро» (1884). Неспроможний справити хороше враження на консерваторських викладачів, Саті вступає до піхотнлшлпіхотинського полку.
 
Через декілька тижнів служби, вирішивши, що армія — не для нього, він виходить роздягнений на двір у холодну зимову ніч, захворює запаленням легень і, таким чином, демобілізується.
Рядок 34:
У 1888 році він створює «Три Гімнопедії» для піаніно.
 
У 1890 році стає завсідником кабаре «Чорний кіт», де знайомиться з [[Клод Дебюссі|Клодом Дебюссі]]. У 1891 двлєдвоє друзів вступають до «Кабалістичного ордену Троянди-Хреста». Як офіційний композитор і капельмейстер цього ордену Саті пише декілька творів, такі як «Дзвінки Троянди-Хреста» та «Син Зірок».
 
У 1915 році Саті знайомиться з [[Жан Кокто|Жаном Кокто]], з яким починає співпрацювати наприкінці 1916-го. Вони вдвох стали духовними основоположниками «французької шістки», що була створена у 1920-му. Пікассо знайомить Еріка Саті з художниками-кубістами, зокрема з [[Жорж Брак|Жоржем Браком]], разом з яким Саті працював над п'єсою «Пастка Медузи».