Відмінності між версіями «Батальний жанр»

м
нема опису редагування
м
м
 
Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], [[Ассирія|Ассирії]], [[Стародавня Греція|Греції]] і [[Стародавній Рим|Риму]]. Особливої виразності набуває Б. ж. в епоху Відродження. Прогресивний напрям в історії Б. ж. зв'язаний з правдивим відображенням військових подій, викриттям мілітаризму, прославленням героїзму народу у визвольних війнах (Ж. Калло, Ф. Гойя, Е. Делакруа, А. Невіль, [[Матейко Ян|Я. Матейко]] та ін.).
 
== В мистецтві Російської імперії ==
[[Файл:BelagerungvonDorostolon.jpg|thumb|right|280px|''«Тризна війська Святослава після битви під Доростолом.»'' [[Генріх Семирадський|Г.Семирадський]]]]
В російському мистецтві Б. ж. сформувався в епоху Петра І (І. Нікітін, О. Зубов). Видатним твором Б. ж. є мозаїчна картина М. Ломоносова «Полтавська баталія» (1761). В 19 ст. розвивається т. з. академічний Б. ж., в якому конкретні історичні події зображаються в ефектному парадно-видовищному плані (О. Зауервейд, О. Коцебу, Б. Віллевальде). В кін. 19 ст. академічний Б. ж. зазнає впливу реалізму (панорами Ф. Рубо «Оборона Севастополя», 1902—04, і «Бородіно», 1911). Вершиною російського Б. ж. є творчість В. Верещагіна і В. Сурикова. В творах Верещагіна виражений гарячий протест проти загарбницьких воєн («[[Апофеоз війни]]» та ін.). Картини Сурикова показують героїчні образи рос. солдатів («Підкорення Сибіру врмаком», «Перехід Суворова через Альпи»).
 
== В мистецтві України ==
В [[Українське мистецтво|українському мистецтві]] сцени [[Хмельниччина|визвольної боротьби]] увічнені в гравюрах [[Зубрицький Никодим|Н. Зубрицького]] і [[Тарасевич Леонтій|Л. Тарасевича]]. Військова тематика знайшла відображення у творах [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] (''«Кара шпіцрутенами»'' та інших). Темам війни та героїчного минулого українського народу присвячені картини [[Васильківський Сергій Іванович|С. Васильківського]], [[Крушевський Георгій Степанович|Г. Крушевського]] (''«Тривога»'') тощо. Наприкінці XX&nbsp;ст.- поч.XXI&nbsp;ст. єдними з яскравих представників були [[Орльонов Артур Олегович|А. Орльонов]], [[Серебряков Андрій Вікторович|А. Серебряков]], [[Чайка Сергій Михайлович|С. Чайка]] та інші. Від [[2010-ті|2010-х]] жанр в країні значно занепав, натомість українські реалії відтворювали переважно митці інших країн<ref>[http://www.depo.ua/ukr/life/hudozhnik-i-viyna-foto--26082015180100 Вражаючі картини. 5 художників, які малюють війну]</ref>.
 
<gallery widths="200px" heights="200px" align="center">
== За років СРСР ==
Файл:1870 Tod des Majors von Halden.jpg|''«Битва при Гравелоті»'' [[Ройхлінг Карл|Карл Ройхлінг]]
Б. ж. виник на основі методу соц. реалізму. Він продовжує і розвиває давні традиції баталістів минулого (твори М. Трекова, М. Авілова, Ю. Непринцева, Є. Вучетича та ін.). Героїка революційної боротьби і захисту Батьківщини відображена в багатьох творах укр. рад. художників, особливо в творчості М. Самокиша («Захист червоного прапора», «Напад на білих», «Бій Кривоноса з Вишневецьким», «Перехід через Сиваш» та ін.). Твори укр. баталістів (Л. Мучника, П. Сулименка, В. Пузиркова, М. Хмелька) на тему Великої Вітчизн. війни є значним вкладом у розвиток рад. батального жанру.
[[Файл:BelagerungvonDorostolon.jpg|thumb|right|280px|''«Тризна війська Святослава після битви під Доростолом.»'' [[Генріх Семирадський|Г.Семирадський]]]]
Файл:Vasily Vereshchagin - Апофеоз войны - Google Art Project.jpg|''«[[Апофеоз війни]]»'' [[Верещагін Василь Васильович|Василь Верещагін]]
Файл:Rueckkehr der Quadriga-6.jpg‎|''«Повернення квадриги 1814-го року»''. {{не перекладено|Рудольф Айштедт|Рудольф Айштедт|de|Rudolf Eichstaedt}}
</gallery>
 
== Примітки ==
4589

редагувань