Ешевен: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлення зовнішніх вікіпосилань |
оформлення, вікіфікація |
||
Рядок 1:
Нині
== Походження слова ==
Походить від слова
== Історія ==
В [[Імперія Каролінгів|імперії Каролінгів]] ешевен (тоді він називався «скабіном») був заступником судді графського суду. Скабіни замінили своїх попередників [[Рахімбурги|рахімбургів]]. Вони чинили правосуддя на судових засіданнях або на народних зібраннях. Їх вибирали [[нотаблі]] міст, затверджував король, а королівські уповноважені (''Missi dominici'') наглядали за ними. Маркюльф, який писав близько 660 року, уперше згадує про скабінів (майбутніх ешевенів), як засідателів графа та його земського судді-вігьє (''viguier'') або його замісника у судових розглядах.
У Середньовіччі це посадовець, наділений поліцейськими та судовими функціями від імені сеньйора. Його частіше вибирали і призначали великі феодали або обирали міщани (буржуа). Він іноді також звався «консулом» (''consul''),
За пізніших часів частина їхніх судових функцій переходить до рук [[бальї]] (''bailli''), у багатьох місцях ешевени
Ешевени Парижа були засідателями купецького старшини (''prévôt des marchands'') і засідали з ним у паризькій ратуші ([[Отель-де-Віль (Париж)|Отель-де-Віль]]).
Рядок 17:
[[Французька революція|Революція 1789 року]] скасувала ешевенів та передала їхні повноваження [[міський голова|міським головам]] (мерам) та муніципальним радникам.
У деяких областях Франції за різних часів ешевенів також називали «прогоманами» (''prohomens'') (до
== Аналогічні посади в інших країнах ==
* [[Лавники]]
▲[[Шефени]] у Німеччині.
== Див. також ==
|