Гірняк Никифор Йосифович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 32:
Закінчив [[Коломийська гімназія|Коломийську гімназію]], навчався в [[Львівський університет|університетах Львова]] і [[Віденський університет|Відня]]. Здобув ступінь [[Доктор філософії|доктора філософії]]. Учитель [[Рогатинська гімназія імені Володимира Великого|гімназії імені Володимира Великого]] у [[Рогатин]]і, активний учасник стрілецького руху.
 
Як офіцер запасу [[Австро-Угорщина|австрійського]] війська у серпні [[1914]]&nbsp;р. був призначений до [[Леґіон УСС|Леґіону УСС]] [[Сотник|командантом сотні]]. 1 лютого 1915 року віденська сотня Українських Січових Стрільців під командою сотника Гірняка урочисто склала присягу в присутності президента Головної Української Ради [[Левицький Кость|Костя Левицького]]. Протягом [[1915]]–[[1918]]&nbsp;рр. займав посаду команданта [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]], мав ранґ (звання) [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Активний учасник [[Листопадовий чин|Листопадового повстання]] та [[Українсько-польська війна в Галичині 1918-19|Українсько-польської війни 1918—1919&nbsp;рр.]] В 1918&nbsp;р.&nbsp;— командант [[Тернопільська окружна військова команда|Тернопільської військової округиокружної команди]] (до його прибуття обов'язки виконував [[Ракочий Григорій Львович|Григорій Ракочий]]<ref>Мельничук Б., Пиндус Б. Ракочий Григорій Львович // {{ТЕС|3|169}}</ref>), згодом працював у Військовому секретаріаті [[ЗУНР]] у [[Івано-Франківськ|Станіславові]]. Влітку [[1919]]&nbsp;р. призначений до Міністерства військових справ [[уряд УНР|уряду УНР]] у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Брав участь в організації [[ЧУГА|Червоної УГА]]. Застерігав [[Затонський Володимир Петрович|Володимира Затонського]], вороже налаштованого до старшинського складу ЧУГА, від спроб вбити клин між ними та рядовими вояками<ref>''Литвин М., Науменко К''. Історія ЗУНР…&nbsp;— С. 290.</ref>.
 
Після [[Українська революція 1917-1921|війни]] працював учителем, а згодом директором гімназії в [[Тернопіль|Тернополі]]. Брав участь у діяльності місцевої «[[Просвіта|Просвіти]]», «[[Пласт (організація)|Пласту]]», видавав у Тернополі [[часопис]] «Громадянин», очолював кілька громадських організацій, був членом [[НТШ]].