'''Святослáв Ярослáвич''' ({{lang-sla|Ст҃ославь, Ст҃ославль}}; [[1027]] — {{ДС|27|12|1076}}<ref name="Войтович"/>) — [[русь]]кий князь із династії [[Рюриковичі]]в. [[Великий князь київський]] ([[22 березня1073]] [[1073]] — [[27 грудня]] [[1076]]) і [[чернігівський князь|чернігівський]] ([[1054]] —[[1073]]). Четвертий син [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]<ref name="Котляр1">Котляр М.Ф. Святослав Ярославич // ''Малий словник історії України''</ref><ref name="Войтович"/>. За заповітом батька отримав [[Чернігів]] із волостю; також володів [[Муром]]ом, [[Білоозеро]]м і [[Тмуторокань|Тмутороканню]]<ref name="Котляр">Котляр М.Ф. Святослав Ярославич // ''Енциклопедія історії України''</ref>. Разом із братами [[Ізяслав Ярославич|Ізяславом]] і [[Всеволод Ярославич|Всеволодом]] утворив [[тріумвірат Ярославичів]], що правив Руссю понад 20 років<ref name="Котляр"/>. Організатор походів проти [[торки|торків]] і [[половці]]в<ref name="Котляр"/>. Розбитий половцями [[Битва на Альті (1068)|на Альті]], після чого повернув собі [[Битва на річці Снов|славу на річці Снов]] (1068). Намагався стати київським князем: [[1073]] року звинуватив старшого брата, київського князя Ізяслава у змові з полоцьким князем [[Всеслав Брячиславич|Всеславом]]<ref name="Котляр"/>. За допомогою Всеволода вигнав Ізяслава з Києва, захопивши великокняжий престол<ref name="Котляр"/>. Фундатор будівництва [[Успенський собор (Київ)|Печерської церкви]] в Києві<ref>Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 10</ref>. При ньому були складені «[[Ізборник Святослава|Ізборники]]» ([[1073]], [[1076]]). Помер від невдалої операції з видалення пухлини<ref name="Котляр"/>. Похований у чернігівському [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спаському соборі]]<ref name="Котляр"/>. Хрещене ім'я — [[Миколай]]; також — '''Святосла́в-Микола́й Яросла́вич'''. У західній традиції — '''Святосла́в ІІ'''.
