Донецький національний академічний український музично-драматичний театр: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 50:
У 1933 році, за пропозицією Народного комісаріату освіти України, вже зрілий на той час творчий колектив було переведено до Донецька (тоді ще Сталіно), де він відкрив свій перший сезон 7 листопада 1933 року прем'єрою драми І. Микитенка «Бастилія божої матері».
 
Театр став провідним колективом Донбасу та одним з найкращих театрів України, чому значно сприяли оригінальність та різноманітність репертуару, загальна висока культура та самобутність творчого обличчя колективу. Основу трупи того періоду складали: [[Гаккебуш Любов Михайлівна|Л. Гаккебуш]], [[Главацька Марія Дмитрівна|М. Д. Главацька]], Г. Чайка, М. Ільченко, Р. Чалишенко, С. Левченко, [[Розумовська Юлія Миколаївна|Ю. Розумовська]], Г. Петровська, [[Добровольський Віктор Миколайович|В. Добровольський]], Є. Чупилко, І. Савускан, В. Грипак, О. Воронцов, К. Євтимович, Е. Винников, [[Лазуренко Данило Семенович|Д. Лазуренко]], В. Довбищенко, а також учні В. Василька, майбутні режисери [[Смирнов Микола Петрович|М. Смирнов]], П. Ковтуненко, В. Гаккебуш. Найкращими виставами були визнані: «Марко в Пеклі», «Пісня про Свічку» І. Кочерги, «Леон Кутюр'є» за Б. Лавреньовим, «Гайдамаки» Л. Курбаса за Т. Шевченком, «Диктатура» І. Микитенка, «Макбет» В. Шекспіра, «Васса Желєзнова» М. Горького, «Платон Кречет» О. Корнійчука. Саме на Донбасі в репертуарі театру з'являються музичні вистави — від народної опери «Наталка Полтавка» до трагедії «Борис Годунов» .
 
За перші 10 років творчої діяльності театр відвідав не тільки великі міста Донбасу (Ворошиловград, Маріуполь, Горлівка, Артемівськ, Макіївка, Слов'янськ), але й Баку, Мінськ, Вітебськ, Гомель, Могильов, Ленінград, Горький, Ростов-на-Дону, Київ.