|
| wikispecies = Triticum
}}
'''Пшениця''' ''(Triticum L.)'' — [[рід (біологія)|рід]] [[однорічникиОднорічні рослини|однорічних]] [[трав'янисті рослини|трав'янистих рослин]] [[родина (біологія)|родини]] [[злаковіТонконогові|злакових]]; найважливіша [[продовольствоЇжа|продовольчахарчова]] культура.
== Ботанічна характеристика ==
Рід пшениці [[Поліморфізм (біологія)|поліморфний]] за [[вид (біологія)|видовим]] складом. У спеціальній літературі наводиться характеристики 28 її видів.
Види пшениці за кількістю [[хромосома|хромосом]] у [[СоматичнаСоматичні клітинаклітини|соматичних клітинах]] поділяються на такі генетичні групи:
1 — [[Плоїдність|диплоїдні]] (2n-14) включають:
2 — тетраплоїдні (2n-28):
* дикорослі види:
** дика [[полба]] (дика [[двозернянка]]) (''Triticum diccoides'')
** [[пшениця Араратська]] (''Triticum araraticum'')
* культурні види з плівковим зерном:
** [[пшениця тверда]] (''Triticum durum'' [[Dest.]])
** [[тургідум]], або англійська (''Triticum turgidum'' L.)
** [[перська пшениця|перська]], або карталінська чи дика (''Triticum cartalicum'' [[Невський Сергій Арсенійович|Nevski]], ''Triticum persicum'' [[Vav.]])
** [[туранська пшениця|туранська]] (''Triticum turanicum'')
** [[ефіопська пшениця|ефіопська]] (''Triticum aethiopicum'')
** [[пшениця м'яка]], або звичайна (''Triticum aestivum'' L., ''Triticum vulgare''),
** [[пшениця щільноколоса|щільноколоса]], або карликова (''Triticum compactum'' [[Host.]])
** [[пшениця круглозерна|круглозерна]] (''Triticum sphaerococcum'' [[Христіан Хендрік Персон|Pers.]])
** [[пшениця Петропавловського]] (''Triticum petropavlovskyi'')
Залежно від остистості [[колос]]у, його забарвлення та опушеності колоскових лусок, забарвлення остей і зерна, види пшениці поділяють на різновиди, число яких дуже велике ([[Еритроспермум]], [[Лютесценс]], [[Мільтурум]], [[Ферругінеум]], [[Грекум]], [[Альбідум]], [[Велютинум]], [[Мелянопус]], [[Гордейформе]] тощо.)
При [[гибридизація|гибридизації]] перших трьох груп пшениць зіз [[житоЖито посівне|житом]]м отримано цінний рід продуктивних зернових — [[тритикале]].
[[Файл:Triticum monococcum.jpg|thumb|200px|left|Однозернянка культурна]]
Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м'яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98 % загальної площі пшениці. При цьому на частку м'якої в [[Україна|Україні]] припадає 90 % площі.
М'яка пшениця (T. aestivum L.) — однорічна [[Озимі культури|озима]] або [[ярі культури|яра]] трав'яниста рослина з мичкуватою [[коренева системаКорінь|кореневою системою]], яка проникає удо [[ґрунт|ґрунту]] на глибину 1—1,5 м і більше.
[[Стебло]] — прямостоячапрямостійна соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.
Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3—5 стебел від одного кореню, у тому числі продуктивних — 2-3.
[[Листок|Листки]] у м'якої озимої пшениці майже голі, ярої — опушені, завдовжки 15—25 см і більше, завширшки 1—2 см.
[[Файл:Triticum durum.jpg|thumb|200px|left|Пшениця тверда]][[Файл:Triticum aestivum.jpg|thumb|100px|right|Пшениця м'яка]][[Колос]] різної довжини: короткий — до 8 см, середній — 8—10, довгий — понад 10 см; за формою — циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки ій ву меншій мірі до основи, та булавоподіб-нийбулавоподібний (скверхедний), який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15—25 колосків — здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються й утворюють зерно 2—3 нижні квітки.додаткові та бічні кореневі види
Якщо у пшениці м'якої у перерахунку на 10 см стрижня розміщується меншеменш як 16 колосків, колос вважається нещільним; 17—22 — середньощільним, 23—28 — щільним, понад 28 — дуже щільним; у твердої пшениці нещільний колос має до 24 колосків на 10 см стрижня; середньощільний — 25—29, щільний — понад 29 колосків.
[[Файл:2005wheat.PNG|міні|ліворуч|200пкс269x269px|Врожай пшениці у світі у відсотках для кожної окремо взятої країни у 2005 році як порівняти з лідером [[Китай|Китаєм]] (100 % = 97 446 250 тонн).]]
Щільність колоса визначають також за кількістю колосків у перерахунку на 1 см стрижня. Встановлюють її шляхом ділення суми всіх колосків, за винятком верхівкового, на довжину стрижня.
Можна встановити щільність колоса за середньою довжиною членика, для чого довжину стрижня ділять на кількість члеників. Якщо довжина членика понад 6 мм, колос вважають дуже нещільним, 5—6 мм — нещільним, 3,8—5 — середньощільним, 3—3,8 мм — щільним та меншеменш як 1,6 мм — дуже щільним.
Кількість зерен у колосі часто перевищує 30—35 шт., а середня маса зерна у ньому становить 1—1,5 г (іноді до 2,5—4 г); маса 1000 зерен — 25—55 г, частіше — близько 40 г.
[[Зерно]] за формою овальне, яйцеподібне, бочкоподібне, завдовжки 4—11 мм.
М'яка пшениця — самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресне.
Тверда пшениця (T. durum Best.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало — озимими. Як порівняти з м'якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частині (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом.
Колос щільний, з середнім індексом щільності 25—30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається.
Зерно видовжене — до 12 мм, у поперечному перерізі — округло—кутастеокругло-кутасте.
== Біологічні особливості ==
# колосіння,
# [[цвітіння]],
# формування [[зернівкаЗерно|зернівки]],
# налив зернівки,
# молочна стиглість,
# повна стиглість.
Перші два етапи і частково третій відбуваються восени, останні — весною та влітку наступного року. [[Вегетаційний період|Період вегетації]] восени — 40-50 днів, весною іта влітку — 90-110 днів.
На 7 — 9 день після сівби (за сприятливих умов) з'являються сходи. Фаза кущіння (підземного пагоноутворення) настає через 13 — 15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки ій на глибині 2-3 см сформується вузол кущення. За достатньої кількості днів осінньої вегетації (40 — 50 днів), до зими рослина формує 2-4 [[пагін|пагони]]. [[Коренева система]] за цей час заглиблюється на 50 — 70 см.
Навесні, коли середньодобові температури сягають 4 — 5 °C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування), яке триває 25-30 днів. Воно змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту [[стебло|стебла]].
=== Холодо- та морозостійкість ===
Пшениця — холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2 °C. Оптимальна температура під час сівби — 14 — 16 °C. При температурі 25 °C і вище формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Щоб рослини витримували взимку зниження температури, вони повинні бути добре загартованими. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12 — 14 днів та посилене [[Штучні добрива|фосфорно-калійне живлення]]. Високо-морозостійкіВисокоморозостійкі сорти витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 19 — 20 °C, звичайні — до мінус 17-18 °C. На початку зими пшениця має найвищу морозостійкість, яка до весни поступово знижується. Значне зниження морозостійкості відбувається при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Особливо шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10 °C тепла, а вночі знижуються до мінус 8 — 10 °C.
=== Потреби у волозі ===
Пшениця вимоглива до [[вологаВологість|вологи]]. Протягом періоду вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75 % НВ. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з'являються із запізненням і зріджені. Через нестачу вологи знижується загальна кущистість у фазі кущіння. Дефіцит вологи у фазі трубкування знижує продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні — озерненість колоса, під час формування і наливу зерна — дрібнозерність і щуплість зерна. [[Транспіраційний коефіцієнт]] пшениці — 320—450. Його можна зменшити шляхом застосування у достатній кількості фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні [[азотні добрива|азотних добрив]].
=== Живлення ===
=== Ґрунти ===
Пшениця вимоглива до [[ґрунт]]ів. Добре розвивається на окультурених структурних ґрунтах із середнім механічним складом. Найкраще зростає на [[чорнозем]]них, [[Каштанові ґрунти|каштанових]] та [[Сірозем|сірих лісових ґрунтах]]. На окультурених [[Дерново-підзолисті ґрунти|дерново-підзолистих ґрунтах]] можна отримувати високі врожаї за умови застосування підвищених норм [[Органічні добрива|органічних]] і [[мінеральніШтучні добрива|мінеральнихштучних добрив]], [[сидерати|сидератів]], вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано підходять для вирощування пшениці [[Солончак|солонцюваті ґрунти]], [[солоді]], легкі піщані та важкі за механічним складом глинисті ґрунти, у яких під час вегетації застоюється [[вода]].
== Історичні відомості ==
|}
На території України пшениця з'явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у [[6VI століття до н. е.|6VI ст. до н. е.]] і згодом пшениця була важливим предметом [[експорт]]у з [[Південна Україна|Південної України]] до [[ДавняСтародавня Греція|Греції]] іта [[Римська імперія|Риму]].
[[Археологічні дослідження]] показують, що аж до [[середньовіччя]] на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), іззі значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta).
У ранню [[Княжа доба|княжу добу]] пшениця втратила своє значення проти [[просо|проса]] і [[жито|жита]], пізніше — як порівняти з житом. Щойно після розорання [[Степ]]у і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у [[19XIX століття|19XIX ст.]] головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних. ВУ [[1913]] [[посівна площа]] пшениці займала на території [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8'% всієї посівної площі і 36,0 % зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На [[Правобережна Україна|Правобережній]] і [[Західна Україна|Західній Україні]] була поширена майже винятково озима пшениця, на [[Лівобережжя|Лівобережжі]] й у [[Український степ|Степустепу]] переважала яра, в [[КримКримський півострів|Криму]]у озима.
З другої половини [[1920-ті|1920-ихх pp.]] площа посівів пшениці зазнала збільшення через зменшення посівів [[ячмінь|ячменю]], а ще більше менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли; це було уможливлене вирощуванням нових сортів озимої пшениці, зерно яких відпорне на [[Мороз (температура)|мороз]].
== Види, що вирощуються в Україні ==
[[Файл:Пшеничне поле в Єланецькому районі.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Пшеничне [[Поле (сільське господарство)|поле]] в [[Єланецький район|Єланецькому районі]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]]]
[[Пшениця м'яка]] або звичайна (''[[Triticum aestivum]]'' L.) використовується як основний компонент хлібних виробів. [[Пшениця тверда]] (''[[Triticum durum]]'' [[Desf.]]) використовується для виготовлення [[Макарони|макаронного]] тіста та для покращення звичайних хлібних виробів.
Також в Україні в помітних кількостях вирощуються такі види пшениці, як [[полба]] (''[[Triticum dicoccum]]'' — використовується для виготовлення [[Крупа|крупи]]), [[пшениця карликова]] (''[[Triticum compactum]]'' — використовуєтсявикористовується для вироблення розсипчастої [[випічка|випічки]]), пшениця [[спельта]] (''[[Triticum spelta]]''), [[пшениця польська]] (''[[Triticum polonicum]]''), пшениця англійська, або [[тургідум]] (''[[Triticum turgidum]]'').
ВУ 2015 році в Україні було вирощено 26-27 млн тонн пшениці,<ref>[http://www.aaa-agro.com/news/23355.html Виробництво зерна в Україні в 2015 році сягнуло 60 мільйонів тонн]</ref> у Вінницькій області було вирощено найбільше — 2,2 млн тонн.<ref>[http://ucab.ua/files/Survey/Largest_Agriholdings/Holdings_2016%20_demo.pdf Агрохолдинги України 2016]</ref><ref>[http://apps.fas.usda.gov/psdonline/circulars/grain-wheat.pdf Grain: World Markets and Trade], Foreign Agricultural Service</ref> Близько 15 млн тонн пішло на експорт, Україна останні роки входить до десятки найбільших експортерів пшениці у світі.<ref name="agro-business">[http://agro-business.com.ua/ostannia-vip-novyna/5671-rynok-pshenytsi-v-ukraiini-ta-sviti.html Ринок пшениці в Україні та світі]</ref> Найбільшим покупцем української пшениці є Єгипет, далі Таїланд, Індонезія, Судан, Південна та Північна Кореї. Під пшеницю відведено 6,7 млн га земель (22 % всіх сільськогосподарських земель), середня врожайність 3,9 т з гектаругектара (для порівняння в Європі найвищі врожаї в [[Ірландія|Ірландії]] — 10 т, а рекорд ву 2010 в Новій Зеландії 13 т, при чому у Венесуелі врожайність лише 0,3 т з га).
ВсьогоУсього ув 2016 буде вирощено у світі близько 708 млн т.<ref name="agro-business"/>
== Різновиди м'якої та твердої пшениці ==
Різновидність як [[Таксон|таксономічна одиниця]] об'єднує групу [[рослинаРослини|рослин]] іззі спільними морфологічними ознаками, що успадковуються потомствами.
Пшеницю поділяють на різновидності за такими ознаками:
'''Попередники.'''
Найкращий попередник для озимої пшениці в зоні [[Лісостеп]]у — [[багаторічникиБагаторічні рослини|багаторічні]] [[бобові]] трави ([[конюшина]], [[люцерна]] та ін.). Вони збагачують ґрунт [[азот]]ом і високоякісною [[Органічні речовини|органічною масою]] з пожнивних решток. З рослинними рештками в ґрунті залишається до 150 кг/га азоту. Крім того, покращується структура і підвищується біологічна активність ґрунту, зменшується за[[бур'ян|забур'ян]]еність посівів озимої пшениці.
== Шкідники ==
[[Шкідливі організми|Шкідливий ентомокомплекс]] зернового поля містить близько 300 видів [[фітофагія|фітофагів]]. З них над понад 40 видами найпоширеніших шкідливих [[комахи|комах]] в Україні здійснюється [[фітосанітарія|фітосанітарний]] [[моніторинг]] спеціалістами регіональних [[державна інспекція захисту рослин|державних інспекцій захисту рослин]].
Серед них шкідник номер один пшеничного поля — [[клоп шкідлива черепашка]] (''[[Eurygaster integriceps]]'' Put), який живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки різко понижує кількість, але й істотно погіршує якість врожаю зерна.
ВпершеУперше дефектну [[клейковинаГлютен|клейковину]] ув пшениці, зерно якої було пошкоджене клопами черепашками, виявлено в [[1932]] р. у [[Всесоюзний науково-дослідний інститут зерна|Всесоюзному науково-дослідному інституті зерна]].
За наявності в урожаї 3-5 % пошкодженого зерна, суттєво знижується пружність клейковини та погіршуються хлібопекарські якості. З вищих рівнів пошкоджень зерна (до 10-15 % і більше) можлива повна їх втрата.
Часткового рішення проблему можна досягти через впровадження стійких до черепашки сортів пшениці. Відповідна робота в цьому напрямку в Україні проводиться [[Селекційно-генетичний інститут УААН|Селекційно-генетичним інститутом УААН]].
Захисні заходи включають своєчаснісне застосування хімічного методу, який є основним і найдієвішим в інтегрованій системі захисту пшеничного поля. Оперативне проведення хімічного захисту зернових від черепашки здійснюється наземною апаратурою та [[авіація|авіацією]]. Недоліком хімічного методу є [[забруднення навколишнього середовищадовкілля]]. Тому використання його має бути раціональним, сприяти попередженнюзапобіганню забруднення залишковими кількостями ([[Інсектициди|інсектицидів]]), збереженню корисної [[фауна|фауни]].
Інші шкідники: [[довгоносик рисовий]], [[довгоносик комірний]], [[жук хлібний]], [[клоп маврський]], [[муха гессенська]], [[п'явиця синя]], [[п'явиця червоногруда]], [[совка сіра зернова]], [[турун хлібний]].
== Застосування екстракту зародків пшениці у медицині ==
Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. [[Екстракт]] зародків пшениці — це [[імуномодулятор]], який здатен збільшити опір організму дії негативних зовнішніх факторів. У [[медицина|медицині]] та [[косметологія|косметології]] екстракт зародків пшениці використовується як засіб, що має протиопіковий ефект, прискорює загоєння [[рана|ран]], [[виразка|виразок]] та [[опік]]ів.<ref>Martini P., Mazzatenta C., Giorgio Saponati G. Efficacy and Tolerability of Fitostimoline in Two Different Forms (Soaked Gauzes and Cream) and Citrizan Gel in the Topical Treatment of Second-Degree Superficial Cutaneous Burns // Dermatol Res Pract. : Published online. — 2011</ref>. Це обумовленозумовлене впливом екстракту зародків пшениці на [[фібробласт]]и, які відіграють основну роль в загоєнні [[рана|ран]] і активації грануляційного процесу. Під впливом екстракту зародків пшениці відбувається збільшення кількості [[фібробласт]]ів (підвищення [[мітоз]]у) і проникнення [[фібробласт]]ів в рану<ref>Farinella Z., Morale M. C. Stimulation of cell division in mouse fibroblast line 3T3 by an extract from Triticum vulgare. 1986 — Int. J. Tiss. Reac, Vol. 8. Page 33</ref>, підвищенню активності орнітіндекарбоксілази і гідролізу фосфоліпіда інозітола<ref>CANONICO P., FAVIT A., FIORE I., SCAPAGNINI U. An extract derived from Triticum vulgare stimulates inositol phospholipid hydrolysis in mouse fibroblasts. 1992 — Acta Therapeutica, Vol. 18 pag. 171</ref>, збільшення ємностімісткості синтезусинтези і вивільненню глікозаміногліканів і колагенових волокон, що грає вирішальну роль в процесі загоєння [[рана|рани]]. В ході клінічних дослідів українськими вченими було доведено ефективність препарату [http://dermapharm.com.ua/ru/produkti/vulnostimulin.html Вульностимулін] на основі водного екстракту зародків пшениці у лікуванні трофічних [[виразка|виразок]] нижніх кінцівок у хворих на [[цукровий діабет]]<ref>О. О. Сергієнко, Ю. О. Макаревич, В. О. Сергієнко. Оцінка клінічної єфективності комплексного застосування «Деласкіну», «Фузікутану» та «Вульностимуліну» в лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет. Національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львів</ref><ref>[http://my-derma.com.ua/?p=2239 Новые препараты в лечении трофических язв нижних конечностей у больных сахарным диабетом — Сайт здоровой кожи]</ref>.
У косметології також використовується як омолоджуючийомолоджувальний засіб. Завдяки вмісту [[селен]]у і [[каротиноїди|каротиноїдів]], які мають антиоксидантні властивості, зародки пшениці перешкоджають дії [[вільніРадикал радикали(хімія)|вільних радикалів]]. Таким чином екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає [[старіння]] і появу [[пухлина|пухлин]].<ref>Vanden Berghe Q. R. and coll. Specific stimulation of human endothelial cells by Triticum vulgare extract and its biologically active fractions. 1992 — Phytotherapy Research, Vol. 7 pag. 172</ref><ref>Canonico P., Fiore I., Scapagnini U., Riccio R. Differential activities of Triticum vulgare extract and its fractions in mouse fibroblasts. 1993 — Acta Therapeutica, Vol. 19 pag. 151</ref>
== Примітки ==
| 