Естонці: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
|||
Рядок 32:
=== Естонці в Україні ===
Естонці поселилися в Україні в [[1861]]—[[1877]] роках у [[Кримський півострів|Крим]]у. Це були учасники сектантського руху, спрямованого проти соціального і релігійного гноблення з боку прибалтійських поміщиків і духовенства. Дотепер збереглося кілька невеликих естонських селищ у [[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійському районі]] Криму{{ref|1}}. Тоді для естонців у Сімферопольському, Євпаторійському, Перекопському та Феодосійському повітах [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] уряд [[Російська імперія|Російської імперії]] виділив 36 тис. [[Десятина|десятин]] землі в 40 селах, зокрема в Джурчі (нині смт [[Первомайське, смт арк (до 1944 джурчі)|Первомайське]]), Замрук (нині с. Берегове), Бурлюк (нині с. Віліне, обидва Бахчисарайського р-ну), Актачи-Кият (нині с. Білоглинка Сімферопольського р-ну), Кият-Орка (нині с-ще Упорне Первомайського р-ну). В с. Замрук у серед. 19 ст. було відкрито школу, до якої запросили вчителя з Естонії. Також було зведено молитовний будинок.
Наприкінці 19 — поч. 20 ст. естонці, які мешкали в селах Криму, почали виїжджати на заробітки в [[Сімферополь]],[[Севастополь, місто арк| Севастополь]],[[Феодосія (кафа), місто арк| Феодосію]] та [[Ялта, місто рк|Ялту]].
За переписом нас. 1897, на тер. України (без урахування [[Галичина|Галичини]], [[Буковина|Буковини]] та [[Закарпатська україна, закарпаття|Закарпатської України]]) проживало 2227 естонців, з них 1887 осіб — у сільс. місцевості (62,9 %). Найбільше естонців (2210 осіб) мешкало в Таврійській губ., за родом занять їх розподіл тут був таким: землеробство — 1482 особи, армійська служба — 140, приватне обслуговування — 123, виготовлення одягу — 44 особи. Після [[Перша світова війна|Першої світової війни]] та [[Громадянська війна в україні 1917–1921|громадянської війни в Україні 1917—1921]] кількість естон. нас. на тер. України зросла насамперед внаслідок міграцій військ. та робочої сили.
1920 було створено Естон. секцію (відділ) агітації та пропаганди при ЦК КП(б)У. Існувала подібна компартійна секція також в [[Одеса|Одесі]]. У [[Харків|Харкові ]]діяв естон. к-т, що будував свою діяльність на засадах нац.-патріотичної ідеї.
1930 у Криму в місцях компактного проживання естонців були створені нац. сільради: у Сімферопольському р-ні — 2, Джанкойському — 1. 1924/25 навч. р. в Криму діяло 5 естон. шкіл 1-го ст. (початкових), в яких навч. 131 учень. Навчання велося естон. мовою.
Між переписами нас. 1959 і 1989 чисельність Е. в У. істотно не змінилася. При цьому вони були дисперсно розселені по Україні (чи не єдиний виняток — компактне проживання естонців у с. Краснодарка Красногвардійського р-ну Крим. обл., нині АР Крим). У містах проживало (1970, 1979 та 1989) відповідно 3729, 3414 і 3452 особи, або 81,6, 83,0 та 82,2 % українців естон. походження.
За даними перепису населення [[2001]] року в Україні проживало 2868 естонців.
| |||