Гзак Белюкович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
| дата_народження = невідомо
| місце_народження =
| дата_смерті = після [[
| місце_смерті =
| причина_смерті =
Рядок 31:
| герб =
}}
'''Гзак або Гза, Кза''' (*д/н — після [[
== Життєпис ==
Належав до клану бурд-огли (в руських літописах згадуються як бурчевичі). Був сином (можливо старшим) хана [[Белюк]]а (за іншою версією
У 1170-х роках став готувати реванш проти руських князівств, уклавши союз із придонецькими половцями, зокрема [[Кончак]]ом. У 1185 разом разом із Кончаком та іншими ханами переміг військо [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]]. Гзака послав гінця до Києва з пропозицією обмінятися полоненими (Ігоря на дружину і дітей). Тому Гзак відмовився від пропозиції Кончака відпустити полонених, звільнивши лише Ігоря Святославича з його сином — молодим княжичем Володимиром.
Після цього війська Гзака пограбували поселення на Сеймі, що розташовувались поблизу Путивля. Ігор Святославич помстився Гзак, здійснивши проти нього два походи.
Проте це не припинило набіги Гзака, який у 1193 році разом з іншими половецькими ханами (можливо, й [[Оселук]]ом) атакував Переяславське князівство. У 1205 році на заклик болгарського царя [[Калоян]]а рушив на допомогу проти [[Латинська імперія|Латинської імперії]]. На чолі 14 тис. кіннотників брав участь у [[Битва під Адріанополем (1205)|битві при Адріанополі]], що відбулася того ж року. В ній лицарі зазнали ніщивної поразки, а імператор [[Болдуїн I Фландрський|Балдуїн I]] потрапив у полон.
Про подальше життя відсутні відомості.
== Джерела ==
| |||