Блуменфельд Фелікс Михайлович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) |
Aibot (обговорення | внесок) м офро з допомогою AWB |
||
Рядок 5:
Як піаніст Блуменфельд формувався під впливом мистецтва [[Антон Рубінштейн|А.Г.Рубінштейна]] й [[Балакірєв|М.А.Балакірєва]]. Дебютувавши в 1887, активно концертував у містах Росії, був першим виконавцем ряду творів А.К.Глазунова, А.К.Лядова, М.А.Балакірєва, П.И.Чайковського, виступав в ансамблі з Л.С.Ауером, А.В.Вержбіловичем, П.Сарасате, Ф.І.Шаляпіним. В 1895-1911 працював у [[Маріїнський театр|Маріїнському театрі]], був концертмейстером, а з 1898 - диригентом, керував прем'єрами опер "Сервілія" й "Сказання про невидимий град Кітеж" Римского-Корсакова. Виступав в "Російських симфонічних концертах" у [[Петербург|Петербурзі]] (в 1906 з першим виконанням у Росії Третьої симфонії А.Н.Скрябіна). Європейську популярність принесло Блуменфельду участь в "Історичних російських концертах" (1907) і "Росіян сезонах" (1908) С.П.Дягілєва в Парижу.
В 1885-1905 й 1911-1918 Блуменфельд викладав у [[Петербурзька консерваторія|Петербурзькій]] (з 1897 у посаді професора), в [[1920]]-[[1922]] - у [[Київська консерваторія|Київської консерваторіях]]; в 1918-1920 очолював Музично-драматичний інститут ім. Н.В.Лисенко в Києві; з 1922 вів класи фортепіано й камерного ансамблю в Московській консерваторії. Учнями Блуменфельда були піаністи С.Б.Барер, [[Володимир Горовиць|В.С.Горовиць]], М.І.Грінберг, диригент А.В.Гаук. В 1927 йому було привласнене звання "Заслужений діяч мистецтв
У спадщині Блуменфельда-композитора - симфонія Пам'яті дорогих покійних, Концертне алегро для фортепіано з оркестром, сюїта Весна для голосу з оркестром, квартет (Беляевская премія, 1898); особливе місце займають фортепіанні твори (усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько 50), створені в руслі романтичних традицій.
| |||