Жорж Жак Дантон: відмінності між версіями

У ніч з 9 на [[10 серпня]] [[1792]] року Дантон дав поштовх до утворення нової, більш республіканської генеральної ради комуни, заарештував Манда, наступника [[Марі Жозеф де Лафаєт|Лафаєта]] в командуванні національною гвардією, й замінив його Сантерром. Після 10 серпня Дантон був призначений міністром юстиції; спираючись на Паризьку комуну, він став вождем у боротьбі проти роялістів всередині й оборони кордонів проти [[Габсбурзька монархія|Австрійської монархії]] та [[Королівство Пруссія|Королівства Пруссія]]. Вороги Дантона звинувачували його в підкупності, розтратах, організації [[вересневі вбивства|вересневих вбивств]]. Перші звинувачення не підтверджуються жодними документами;{{джерело?}} попередити або зупинити вересневі вбивства Дантон, за власним зізнанням, не відчував себе в силі й поставився до кровопролиття з такою самою байдужістю, як згодом до своєї власної загибелі. Дантон був обраний депутатом у конвент від Парижа і зазнавав різкої критики тут з боку [[жирондисти|Жиронда]] за свою попередню діяльність в міністерстві. Він виступав у конвенті за свободу друку, за закони проти емігрантів, за засудження короля, був у свій час головою клубу [[якобінці|якобінців]]в та членом першого [[комітет громадського порятунку|комітету громадського порятунку]].