Led Zeppelin: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м →Історія гурту: це лондонський Гампстед, уточнення |
→Led Zeppelin II: уточнення |
||
Рядок 110:
==== ''Led Zeppelin II'' ====
Альбом «Led Zeppelin II» записувався в кількох американських студіях, — за тим як колектив просувався країною. Хлопці безперестанно гастролювали, відчувалася нестача свіжого матеріалу, тому більшість пісень було перероблено з концертної програми, використовуючи [[блюз]]ові та рок-н-рольні стандарти (щонайменше три треки, — «Whole Lotta Love», «The Lemon Song», «Bring It On Home», — вибудовані на основі блюзових стандартів, що входили в тогочасний репертуар гатролерів)<ref>[http://www.connollyco.com/discography/led_zeppelin/led2.html Connollyco.com: Дискографія Led Zeppelin]{{ref-en}}</ref><ref>[http://www.allmusic.com/album/led-zeppelin-ii-r11460 AMG: Led Zeppelin II]{{ref-en}}</ref>. Проте вони насичені цікавими розгорнутими інструментальними [[соло (музика)|соло]], збудовані на простих та яскравих [[Риф (музика)|рифах]], переробках класичних [[блюз]]ових мелодій. Платівка вийшла важкою, брутальною та абсолютно прямолінійною.
Вона містила щонайменше три хіти, які гурт виконував на всіх своїх концертах: «Whole Lotta Love», «Heartbreaker» та «Moby Dick». '''«Whole Lotta Love»''' ({{audio|Led Zeppelin Whole Lotta Love.ogg|слухати}}) стала першим хітом і посідає 75 місце в списку найкращих п'ятисот пісень за всю історію музики. Джиммі Пейдж назвав її ''«грубою та некультурною піснею»''.
Всупереч небажанню музикантів, які вбачали свої творіння «неподільними», [[Atlantic Records]] випустили скорочений варіант (до 3:10) пісні для радіо, тимчасом як на концертах вона виконувалася по 20 хвилин. Колектив і [[Пітер Ґрант]] не раз заявляли, що цей [[сингл]] за офіційний [[Музичний реліз|реліз]] не вважають (до речі, з «Whole Lotta Love» був пов'язаний і інший скандал: вона була обробкою давньої пісні [[Віллі Діксон]]а, ім'я якого на позначення авторства ніде не спогадали. Компанія [[Chess Records]] 15 років потому позивалася на гурт до суду й виграла справу).
Заслуговує на увагу і '''«Heartbreaker»''' — потужна [[хард-рок]]ова композиція з чудовим
У цьому ж альбомі свій поетичний хист проявив соліст [[Роберт Плант]]. «What Is and What Should Never Be» та «Thank You» стали ліричними успіхами гурту. У «Ramble On» вперше вбачається зацікавленість Пейджа і Планта скандинавською [[міфологія|міфологією]], творчістю [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіна]] та [[містика|містикою]].
|