Led Zeppelin: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Історія гурту: це лондонський Гампстед, уточнення
→‎Led Zeppelin II: уточнення
Рядок 110:
 
==== ''Led Zeppelin II'' ====
Альбом «Led Zeppelin II» записувався в кількох американських студіях,&nbsp;— за тим як колектив просувався країною. Хлопці безперестанно гастролювали, відчувалася нестача свіжого матеріалу, тому більшість пісень було перероблено з концертної програми, використовуючи [[блюз]]ові та рок-н-рольні стандарти (щонайменше три треки,&nbsp;— «Whole Lotta Love», «The Lemon Song», «Bring It On Home»,&nbsp;— вибудовані на основі блюзових стандартів, що входили в тогочасний репертуар гатролерів)<ref>[http://www.connollyco.com/discography/led_zeppelin/led2.html Connollyco.com: Дискографія Led Zeppelin]{{ref-en}}</ref><ref>[http://www.allmusic.com/album/led-zeppelin-ii-r11460 AMG: Led Zeppelin II]{{ref-en}}</ref>. Проте вони насичені цікавими розгорнутими інструментальними [[соло (музика)|соло]], збудовані на простих та яскравих [[Риф (музика)|рифах]], переробках класичних [[блюз]]ових мелодій. Платівка вийшла важкою, брутальною та абсолютно прямолінійною.
 
Вона містила щонайменше три хіти, які гурт виконував на всіх своїх концертах: «Whole Lotta Love», «Heartbreaker» та «Moby Dick». '''«Whole Lotta Love»''' ({{audio|Led Zeppelin Whole Lotta Love.ogg|слухати}}) стала першим хітом і посідає 75 місце в списку найкращих п'ятисот пісень за всю історію музики. Джиммі Пейдж назвав її ''«грубою та некультурною піснею»''.
 
Всупереч небажанню музикантів, які вбачали свої творіння «неподільними», [[Atlantic Records]] випустили скорочений варіант (до 3:10) пісні для радіо, тимчасом як на концертах вона виконувалася по 20 хвилин. Колектив і [[Пітер Ґрант]] не раз заявляли, що цей [[сингл]] за офіційний [[Музичний реліз|реліз]] не вважають (до речі, з «Whole Lotta Love» був пов'язаний і інший скандал: вона була обробкою давньої пісні [[Віллі Діксон]]а, ім'я якого на позначення авторства ніде не спогадали. Компанія [[Chess Records]] 15 років потому позивалася на гурт до суду й виграла справу).
 
Заслуговує на увагу і '''«Heartbreaker»'''&nbsp;— потужна [[хард-рок]]ова композиція з чудовим [[соло]] посередині. Під час свого інтерв'ю Guitar World Джиммі Пейдж розповів, як народилось це [[соло]]: ''«Я хотів зробити щось незвичайне, несподіване. Проте найголовніше те, що це соло з'явилося вже після запису „Heartbreaker“. Воно пішло, так би мовити, навздогін. Я записав його в іншій студії та вставив до середини пісні. Мабуть ви помітили, що гітара звучить трохи інакше»''. Також, як далі каже музикант, ''«це соло було написано на місці»'', а не раніше. Пісня входить до п'ятисот найкращих пісень за всю історію музики, за версією часопису Rolling Stone. '''«Moby Dick»'''&nbsp;— цікаве барабанне соло. На початку та в кінці супроводжується [[Гітара|гітарою]] Пейджа. Барабанні [[соло]] рідкість у музиці, тому ця композиція належить до одних із найкращих у доробку ''«Свинцевого Дирижабля»''. Дуже часто виконувалася на концертах та розтягувалася на 20 хвилин.
 
У цьому ж альбомі свій поетичний хист проявив соліст [[Роберт Плант]]. «What Is and What Should Never Be» та «Thank You» стали ліричними успіхами гурту. У «Ramble On» вперше вбачається зацікавленість Пейджа і Планта скандинавською [[міфологія|міфологією]], творчістю [[Джон Рональд Руел Толкін|Толкіна]] та [[містика|містикою]].