Новітній період в історії Почаївського монастиря: відмінності між версіями

Також нещадні знущання застосовувалися і до вірян лаври, богомольців, захисників монастиря. За ініціативи уповноваженого при Почаївському виконкомі була створена комісія, яка слідкувала за діяльністю лаври, її насельників і віруючих, які відвідували обитель. На великі релігійні свята ця комісія залучала додаткових людей, переважно вчителів, для вивчення релігійної атмосфери в обителі та контролю паломників. Вони дізнавалися прізвища та адреси віруючих, які прибували в лавру з дітьми шкільного та дошкільного віку. Потім ці повідомлення надсилали на місця їх роботи, або в навчальні заклади та школи і по відношенню до них застосовували адміністративні покарання. Багатьох, хто був причетний до монастиря, або чимось йому допомагав, звільняли з роботи (навіть високопосадовців). Жорстоко каралися ті люди, що допомагали монастирю, або могли чинити опір незаконним діям міліції та КДБ. Також, вірянам (навіть паломникам) не дозволялося ночувати на території монастиря, не дозволялося приймати віруючим до своїх осель на ночівлю паломників. Дуже часто міліція, під приводом перевірки паспортного режиму, ходила по квартирах, перевіряючи, як виконуються її накази. Якщо знаходили приїжджих паломників, то їх арештовували, а на господарів накладався штраф. Були й випадки, коли п’яні міліціонери та їх начальники вночі вривалися до будинків, виганяли сплячих вірян на вулицю, били, грабували, а також знущались над господарями. Тому, жителі Почаєва боялися приймати будь-кого на квартиру, а паломники змушені були ночувати просто неба біля монастирських храмів. Але, вночі кадебісти й міліція приходили в монастир і гумовими палицями розганяли паломників, грабували і закривали їх у Почаївській психіатричній лікарні. Час від часу влада закривала доступ в монастир паломникам і влаштовувала на них облави (відомі 2 випадки зґвалтування під час цих облав віруючих дівчат з летальним кінцем). Були випадки, коли паломників міліція вантажними машинами вивозила за 40-50 кілометрів від Почаєва. При цьому часто вірян били і залякували можливістю посадити у в'язницю в разі повторної появи в лаврі. Один старий лаврський архімандрит, ветеран [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]], згадував про тодішні гоніння: «Я пройшов усю війну, був під обстрілом багато разів, але тут - я вам скажу точно, - тут було гірше. На серці гірше було». Проте, комуністам не вдалося зломити дух братії і прихожан, тому лавра вистояла<ref>http://pochaevlavra.church.ua/istoriya/</ref>.

 

 

[[Файл:Amfilohiy.jpg|thumb|right|250px|[[Амфілохій Почаївський|Святий Амфілохій Почаївський]]]]