Андреєв Андрій Андрійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{othernames|Андреєв}}
{{персона}}
'''Андрі́й Андрі́йович Андре́єв''' ([[{{ДН|30|10|1895}}, жовтня]]село Кузнецове Воскресенської волості Сичовського повіту [[1895Смоленська губернія|Смоленської губурнії]], тепер [[КузнецовеСмоленська область|Смоленської області]], [[5Російська грудняФедерація]] — [[{{ДС|5|12|1971]]}}, місто [[Москва]]) — діяч [[КПРС|Комуністичної партії]] і [[СРСР|радянської держави]]. Член [[ЦК КПРСРКП(б)]] у 1920—1921 р. Член [[ЦК ВКП(б)]] у 1922—1961 р. Член Організаційного бюро [[ЦК ВКП(б)]] у квітні 1922 — квітні 1928 року і березні 1935 — березні 1946 р. Кандидат в члени Політичного бюро [[ЦК ВКП(б)]] у липні 1926 — грудні 1930 р. Член Політичного бюро [[ЦК ВКП(б)]] у лютому 1932 — жовтні 1952 р. Секретар [[ЦК ВКП(б)]] у лютому 1924 — грудні 1925 року і лютому 1935 — березні 1946 р. Член Центрального виконавчого комітету СРСР 1—7 скликань. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 1—5-го скликань(1937—1962), член [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]]. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 2—3-го скликань.
 
== Біографічні відомості ==
Народився 18(30) жовтня 1895 року в родині селянина-бідняка. Закінчив два класи сільської школи.
 
Перші роки свого трудового життя провів у Москві, куди 1908 року вирушив на заробітки. Працював хлопчиком у трактирах Москви. Навчався спочатку у недільній школі для робітників, потім на Пречистинських робітничих курсах. З 1911 року працював на різних підприємствах Кавказу і Півдня Росії. З 1914 року — в Петрограді. У 1914—1915 р. — робітник патронно-гільзової майстерні артилерійського складу, на роботі в страхових (лікарняних) касах Путиловського заводу і заводу «Скороход».
Н. в селянській сім'ї в с. Кузнецові Сичовського пов. [[Смоленська губернія|Смол. губ]]. Перші роки свого трудового життя провів у Москві, куди 1908 вирушив на заробітки.
 
Член [[РСДРП(б)]] з травня [[1914]] року.
З 1911 працював на різних підприємствах Пд. Росії. 15—16 років почав знайомитись з нелегальною марксистською літературою і під її впливом став на шлях свідомої революц. боротьби.
 
1915—17У 1915—1916 члр. — член Петроградського к-тукомітету [[РСДРП(б)]],. У 1917—1918 р. — один з організаторів столичноїПетроградської спілки металістів, член Петроградського комітету [[РСДРП(б)]], делегат VII (Квітневої) Всеросійської парт.партійної конференції. Активний учасник Жовтневого перевороту, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад.
В 1914 приїжджає в [[Петроград]], влаштовується робітником у патронно-гільзовій майстерні і вступає до більшовицької партії. Під час імперіалістичної війни вів революційну роботу в лікарняних касах Путіловського заводу, на ф-ці «Скороход».
 
Після Жовтн. Жовтневого перевороту працював на [[Урал]]і: брав діяльну участь у створенні органів Рад.радянської влади, в організації збройного опору чехословацьким заколотникамвійськам і колчаківцям. ВУ 19191918—1919 працюєр. — вголова Україні,Центральної чл.ради Пд.фабрично-заводських бюрокомітетів [[ВЦРПС]]Уралу, чл.комісар ЦКпраці СпілкиУральської металістівобласті.
1915—17 — чл. Петроградського к-ту [[РСДРП(б)]], один з організаторів столичної спілки металістів, делегат VII (Квітневої) Всеросійської парт. конференції. Активний учасник Жовтневого перевороту, делегат 2-го Всеросійського з'їзду Рад.
 
У 1919 році направлений в Україну: член Південного бюро [[ВЦРПС]], член ЦК Спілки металістів Української СРР, заступник начальника Управління металургійної і вугільної промисловості при РНГ Української СРР. У 1919—1928 р. — член Президії [[ВЦРПС]].
Після Жовтн. перевороту працював на [[Урал]]і: брав діяльну участь у створенні органів Рад. влади, в організації збройного опору чехословацьким заколотникам і колчаківцям. В 1919 працює в Україні, чл. Пд. бюро [[ВЦРПС]], чл. ЦК Спілки металістів.
 
У серпні 1919 року знову направляєтьсянаправлений [[ЦК РКП(б)]] на Урал, де провадитьпрацював роботупредставником по відновленню парт.ВЦРПС, рад.членом і проф. органів. На IX з'їздіПрезидії [[РКП(б)ВЦРПС]] обираєтьсяна членом ЦК партіїУралі. З XI з'їзду партії незмінно ввіходить до складу ЦК партії.
 
13 квітня 1920 — 17 вересня 1922 р. — секретар [[ВЦРПС]] у Москві, завідувач тарифно-економічного відділу ВЦРПС, представник ВЦРПС в Раді Праці і Оборони РРФСР.
З 1920 працює секретарем [[ВЦРПС]], а з 1922 по 1927 — головою ЦК Спілки залізничників. Одночасно в 1924—25 — секретар ЦК РКП(б).
 
У жовтні 1922 — січні 1928 р. — голова ЦК Спілки залізничників СРСР. Одночасно, у лютому 1924 — грудні 1925 року — секретар ЦК РКП(б).
1927—30 — секретар Пн.-Кавказького крайкому ВКП(б). 1930— 31 —голова ЦКК ВКП(б), народ, комісар РСІ і заступник Голови РНК СРСР.
 
У січні 1928 — грудні 1930 р. — відповідальний секретар Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б).
 
У грудні 1930 — жовтні 1931 р. — голова ЦКК ВКП(б), народ. комісар РСІ і заступник Голови РНК СРСР. Одночасно, у грудні 1930 — лютому 1934 р. — заступник голови Комісії виконань РНК СРСР
 
1931 — 35 — народ. комісар шляхів.
Рядок 48 ⟶ 53:
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради Латвійської РСР]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 2-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 2-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 3-го скликання]]