Штерн Ернст Романович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 46:
}}
'''Штерн Ернест Романович''' (25 червня 1859 р., Ліфляндська губернія, Російська імперія – 27 квітня 1924, Німеччина) – історик. Професор, доктор філології (1884), декан історико-філологічного факультету Новоросійського Імператорського університету (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).
==
Народився 25 червня 1859 у [[Дворяни|дворянській]] родині у маєтку Зейерсхоф [[Ліфляндська губернія|Ліфляндської губернії]]. Початкову освіту одержав у Дерптській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю, потім слухав курс лекцій у Дерптському університеті.
Рядок 65:
У 1902—1903 рр. відкрив трипільське поселення в селі Петрени Бельцького повіту [[Бесарабська губернія|Бесарабської губернії]]. Коло наукових інтересів Е. Штерна було надзвичайно широке. Його перу належать роботи з історії Давньої Греції та Риму, із проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'ятників з Ольвії, Керчі, Феодосії. Йому належить перша публікація знаменитого Бородінського скарбу епохи бронзи. Він опублікував понад 250 наукових праць, значну частину за кордоном. Неодноразово виступав на міжнародних конгресах та археологічних з'їздах у Лондоні, Берліні, Варшаві. Окрім того, його доповідь на археологічному з'їзді у Ризі в 1896 допомогла розкрити найбільшу археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського Сайтафарна була зроблена в Одесі ювеліром І. Рухумовським. Був почесним членом ОТІС, дійсним членом Московського археологічного товариства; за свою службу був нагороджений орденами Св. Володимира ІV ступеня, Св. Станіслава та Св. Ганни ІІ ступеня, пам'ятною медаллю на згадку царювання Олександра ІІІ, хрестом австрійського ордена Франца-Йосипа. Після смерті сина-школяра (1910 р.) прийняв запрошення Галлі-Віттенберзького університету й в 1911 р. звільнився з ІНУ та переїхав до Німеччини. Ще кілька років перед Першою світовою війною він приїжджав в Одесу для продовження розкопок на Березані. Два рази обирався ректором університету в Галлі (1921/1922 і 1923/1924).
Помер у квітні 1924 р
== Наукова діяльність ==
Велику роль в науковому житті Штерна відіграло Одеське товариство історії та старожитностей, членом якого він був з 1891 року; а з 1896 року став зберігачем (директором) Музею Товариства. Завдяки його зусиллям музею було передано всю споруду; експозція та фонди були зорганізовані суто за науковим принципом, почалися публікації античних колекцій (наприклад, у співавторстві з О. М. Деревицьким та О. А. Павловським було видано каталог теракот музею). Е. Р. Штерн проводив інтенсивні польові дослідження в Північному Причорномор'ї, що дозволило йому зробити цілу низку видатних відкриттів в історії грецької колонізації. Величезною заслугою Штерна була локалізація античної Тіри на місці Акерману (сучасний Білгород-Дністровський) та проведення перших археологічних розвідок пам'ятки. З 1904 р. на кошти Імператорської Археологічної Комісії Штерн започаткував розкопки давньогрецького поселення на острові Березань. В 1892-1903 рр. ним було відкрите трипільське поселення Петрени Бельського повіту Бесарабської губернії.
Коло наукових інтересів Е. Штерна було дуже широке. Його перу належать праці з історії Стародавньої Греції та Риму, з проблем грецької колонізації Північного Причорномор'я. Особливе місце займають публікації епіграфічних пам'яток з Ольвії, Керчі, Феодосії. Він першим опублікував видатний Бородинський скарб доби бронзи. Е. Р. Штерном було опубліковано понад 250 наукових праць. Одна з його доповідей на археологічному з'їзді в Ризі, в 1896 р., допомогла розкрити гучну археологічну фальсифікацію: придбана Лувром золота корона скіфського царя Сайтафарна була зроблена в Одесі, ювеліром І. Рухумовським.
Е. Р. Штерн – почесний член Одеського товариства історії та старожитностей, дійсний член Московського археологічного товариства. За свою службу він був нагороджений орденами св. Володимира ІV ст., св. Анни II ст., св. Станіслава та пам'ятною медаллю на пам'ять про царювання Олександра III. В нього також була й іноземна нагорода – кавалерський хрест австрійського ордена Франца-Йосипа.
== Праці ==
* Новооткрытая Ольвийская надпись / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории древности. – 1893. – Т. 16. – С. 1-42;
* К вопросу о происхождении готското стиля предметов ювелирного искусства / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории древности. – 1897. – Т. 20. – С. 1-15;
* Sur la fаlsіfіcatіon dеs аntіquіtеs еn Russie / E. R. Shtern // J. d’ Аnthroроlоgіе. – 1899. – № 10. – Р. 122;
* Доисторическая греческая культура на юге России / Э. Р. Штерн // Тр. VIII Археол. съезда в Екатеринославе. – 1905. – Т. 1. – С. 9-52;
* Іе griесhіshе Коlоnіsаtion аm Nоrdеstade dеs Schwаrzеn Мееrеs іm Lichtе archäоlogісher Fоrschung / E. R. Shtern // Кlіо. – 1909. – Вd. 60, № 2. – S. 139-152;
* Несколько бронз из колекции Одесского музея / Э. Р. Штерн // Записки Одесского общества истории древности. – 1911. – Т. 29. – С. 21-44.
== Література ==
* Кузьміщев О. Науково-педагогічна та організаційна діяльність Ернста Романовича фон Штерна / О. Кузьміщев // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2015. – Вип. 19. – С. 46-57.
* [http://liber.onu.edu.ua/pdf/profonu/t4.pdf Професори Одеського (Новоросійського) ун-ту: біогр. слов. / ОНУ iм. I. I. Мечникова, Наук. б-ка. – Вид. 2-ге, доп. – Одеса : Астропринт, 2005. – Т. 4: Р–Я. – С. 442-445.]
* Фролов Э. Д. Немецкий профессор в русском университете: Эрнст Романович фон Штерн (1859-1924) / Э. Д. Фролов // Проблемы социальной истории и культуры средних веков и раннего нового времени. – 2001. – № 3. – С. 29-52.
* Эрнст Романович фон Штерн // Плесская-Зебольд Э. Г. Одесские немцы / Э. Г. Плесская-Зебольд. – Одесса, 1999. – С. 280-285.
* Клейман И. Б. Первые исследователи Тиры / И. Б. Клейман // Аккерманские древности. – Белгород-Днепровский, 1997. – Вып. 1. – С. 256-269.
* Ванчугов В. П. Одесское общество истории и древностей на рубеже ХІХ и ХХ вв. и Э. Р. Штерн / В. П. Ванчугов // 150 лет Одесскому обществу истории и древностей : тез. докл. конф. – Одесса, 1989. – С. 24-27.
* Щеглов А. Н. Э. Р. Штерн в России / А. Н. Щеглов // Традиции Российской археологии : материалы метод. семинара. – СПб., 1986. – С. 56-57.
* Нäusler А. Еrnst von Stern, Аrchaоlоgе іn dеssa und Наlle. Zum Grbаrstag 125 / А. Нäusler // ЕАZ. – 1984. – № 25. – S. 683-695.
* Курінний П. П. Е. Р. Штерн / П. П. Курінний // Україна. – 1927. – Кн. 4. – С. 220-223.
* Шестаков С. П. По поводу новейших трудов по истории и топографии Херсонеса Таврического / С. П. Шестаков // Изв. о-ва археологии, истории и эгнографии при Казан. ун-те. – 1925. – Т. 32, вып. 1. – С. 146-151.
* Дложевський С. С. Е. Р. Штерн : некролог / С. С. Дложевський // Вісн. Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. – 1925. – Ч. 2/3. – С. 99-101.
* ''Кривець Н.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Штерн Ернст] // {{ЕІУ|10|660}}
* ''Ізбаш Т. О., Новикова Л. В.'', Е. Р. Штерн // ПОНУ. Видання друге, доповнене. — Т. 4 — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 441-444;
Рядок 78 ⟶ 103:
== Посилання ==
* [http://news.onu.edu.ua/ukr/rector/single/42 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]
* [http://www.rusdeutsch-panorama.ru/jencik_statja.php?mode=view&site_id=34&own_menu_id=3402 Штерн Ернест Романович {{ref-ru}}]
| |||