Горан Іванишевич: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
|ім'я_гравця = Goran Ivanišević
|фото = Goran Ivanisevic serve Wimbledon 2004.jpg
|громадянство = {{YUG}} (1988–19911988—1991) <br/>{{CRO}} (з 1991)<ref>Виступав за Югославію до 1991, в якому Хорватія отримала незалежність</ref>
|місце_проживання = [[Монте-Карло]], [[Монако]]
|дата_народження = [[13 вересня]] [[1971]]
Рядок 14:
|тренер =
|призові_гроші = 19 876 579
|одиночні_результати = 599–333599—333 (64.3&nbsp;%)
|одиночних_титулів = 22
|найвища_одиночна_позиція = 2 (4 липня 1994)
Рядок 21:
|результати_Wimbledon = '''П''' (2001)
|результати_US_Open = ПФ (1996)
|парні_результати = 263–225263—225
|парних_титулів = 9
|найвища_парна_позиція = 20 (6 січня 1992)
Рядок 37:
Іванішевич відомий своєю надпотужною подачею. Найкраща поверхня для нього&nbsp;— трава. Його єдиний успіх на [[Турніри Великого шолома (теніс)|турнірах Великого шолома]] прийшов на кортах Вімблдона. Іванішевич міг перемогти будь-якого, якщо гра в нього скадалася добре, але йому були також властиві вибухи гніву на корті, спрямовані перед усім на себе, і деяка нестабільність в грі.
 
Вперше Іванішевич потрапив до фіналу Вімблдону в 1992 році, вигравши у [[Борис Беккер|Бориса Беккера]], [[Стефан Едберг|Стефана Едберга]] та [[Іван Лендл|Івана Лендла]]. У фіналі він грав з Андре Агассі. Для обох тенісистів це був перший фінал Великого шолома. Іванішевич поступився в 5 сетах: Агассі переміг 6-7, 6-4, 6-4, 1-6, 6-4.
 
Вдруге Іванішевич грав у фіналі Вімблдона в 1994, де [[Піт Сампрас]] переміг його 7-6, 7-6, 6-0. Втретє він знову грав із Сампрасом у 1998 і поступився у 5 сетах: 7-6, 6-7, 4-6, 6-3, 2-6.
 
ВНаприкінці кінці 901990-тихх результати Горана знизилися у зв'язку з травмою плеча. Він здобув репутацію найкращого тенісиста всіх часів і народів, якому не підкорився жоден турнір Великого шолома. Перед Вімблдоном-2001 він перебував на 125 позиції в рейтингу, а тому не мав автоматичного допуску. Організатори надали йому [[вайлд-кард]]. Попри те, що його шанси розцінювалися дуже низько, він зумів добратися до фіналу, перемігши [[Карлос Мойя|Карлоса Мойю]], [[Енді Роддік]]а, [[Марат Сафін|Марата Сафіна]] і, ву півфіналі в 5 сетах, [[Тім Генманн|Тіма Генманна]]. У фіналі Іванішевич переміг [[Патрік Рафтер|Патріка Рафтера]] 6-3, 3-6, 6-3, 2-6, 9-7.
 
Іванішевич виборов дві бронзові медалі на [[Літні Олімпійські ігри 1992|Олімпіаді у Барселоні]] як в одиночному розряді, так і у парі з [[Горан Прпич|Гораном Прпичем]]. Він також виграв [[Кубок Великого шолома]] в 1995, перемігши в фіналі [[Тодд Мартін|Тодда Мартіна]]. У 1996 разом із [[Іва Майолі|Івою Майолі]] він здобув перемогу у [[Кубок Хопмана|Кубку Хопмана]].