Семен Олелькович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kredenzer (обговорення | внесок)
м Русинських князівств не існувало. Тільки Руські.
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Немає опису редагування
Рядок 34:
Після смерті [[Вітовт|Вітовта Великого]] у [[1430]] році ослаб тиск адміністрації Литви та Польщі на Київщину, де поширився визвольний рух, очолюваний боярськими провідниками Мефодія Окальчича та ін., спрямований на відновлення влади старих князівських родів Ольговичів чи Ростиславовичів. Щоб заспокоїти народ, Литва у [[1440]] році відновлює [[Київське князівство]] на чолі з князем Олельком, сином [[Володимир Ольгердович|Володимира VI]]. Він підтверджує право на володіння землями Броварщини [[князів Половців]] та [[князів Броварських]]. Але після смерті князя Семена Олельковича у [[1470]] році Київське князівство назавжди припинило своє існування, у [[1471]] році утворене [[Київське воєводство]].
 
Семен Олелькович послав до короля Польщі [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] послів зі своїм бойовим конем та луком, з яким воював проти татар, та поручав під його опіку дружину та дітей. Кияни просили короля [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира]], щоб надав їм в князі Семенового брата&nbsp;— Михайла, який був недавно назначений ним&nbsp;— новгородським князем. Литвини в свою чергу просили короля, щоб він замінив [[Київське князівство]] на литовську провінцію з намісником&nbsp;— [[Мартин Гаштовт|Мартином Гаштовтом]]. Киян це обурило, оскільки М. Гаштовт не був їм рівня (не королівського чи княжого походження) і був іншого обряду. Два рази кияни не прийняли приїзд Гаштовта, мовлячи, що воліють загинути, ніж схиляти голови перед литвином. Такий стан справ надовго затримав короля в Литві, так як він побоювався наражати Литву на небезпеку від русинів, знаючи, що русини і литвини відчували взаємну ворожбу спричинену різною вірою і тим, що литвини давніше були васалами киян<ref>''Długosz Jan.'' Dziejów polskich…&nbsp;— Tom V.&nbsp;— 1870&nbsp;— S. 515</ref>.
 
Для зміцнення своїх позицій шукав підтримки в Московії, зокрема, підтримував московського митрополита Іону в намаганнях очолити Православну церкву Литовської Руси. Протидіяв [[Григорій II Болгаринович|Григорію II Болгариновичу]], який [[21 липня]] [[1458]] року був призначений [[Митрополит Київський|Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Русі]]. [[1460]] року разом з братом [[Михайло Олелькович|Михайлом]], князем [[Юрій Семенович Гольшанський|Юрієм Гольшанським]] склав декларацію перед послами московського митрополита Іони, в якій визнавав московського князя опікуном православної церкви Литовської Русі<ref name="П6">''Krupska A.'' Olelkowicz Semen (ok. 1420—1470)…&nbsp;— S. 746.</ref>.