Полковий устрій Гетьманщини: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Роман Днепр перейменував сторінку з Полковий устрій Війська Запорозького на Полковий устрій Гетьманщини: Треба відрізняти Військо... |
Tryhlav (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
У [[XVII століття|XVII]]-[[XVIII століття]]х більша частина земель сучасної [[Центральна Україна|центральної]] і [[Запорожжя|східної]] України входили до складу мілітарізованої держави під назвою [[Військо Запорозьке]] (згодом також відомої як [[Гетьманщина]]), адміністративно-територіальними та військовими одиницями котрої були козацькі полки.
== Історія ==
=== Річ Посполита ===
Як організоване військо козацтво сформувалося з кінця XVI ст. та його чисельність не була сталою й залежала від стратегічних завдань тієї чи іншої [[військова кампанія|кампанії]]. На відносно регулярній основі у королівському війську перебувало :
Початком офіційно — реєстрового полкового устрою в Україні стало підписання [[Куруківський договір 1625|Куруківської угоди]] [[27 жовтня]] [[1625]] року, що була укладена коронним гетьманом [[Конєцпольський Станіслав|С. Конєцпольським]] і [[козак|козацькою]] делегацією на чолі з кошовим отаманом [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] [[Дорошенко Михайло|Михайлом Дорошенком]] під час [[Жмайла повстання|повстання]] [[Жмайло Марко|Марка Жмайла]]. За угодою загальна чисельність [[Реєстрове козацтво|козацького реєстрового війська]] мала складати 6 тис. чоловік, з котрих тисяча (або більше, на розсуд старшини) мала перебувати на [[Запорожжя|Запоріжжі]]. Після складення [[компут|реєстру]] військо було поділене на 6 полків (за версією В. М. Заруби — 8<ref>Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у
# [[Білоцерківський полк]];
# [[Канівський полк]];
Рядок 15 ⟶ 14:
# [[Чигиринський полк]].
# [[Білоцерківський полк]] — перша і друга Білоцерківські, Фастівська сотні;
# [[Канівський полк]] — перша і друга Канівські, Стаяцька, Межигірська, Прохорівська, Клепачівська, Костенецька, Литвинецька та Пекарська сотні;
Рядок 149 ⟶ 148:
Кожні полк і сотня мали свою [[хоругва|хоругву]], що мала вигляд полотнища, переважно прямокутного, з держаком-хорогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. На полотнищах різноманітного забарвлення зображувалися різноманітна геральдична символіка.
===
Зрештою після [[Зборівська битва (1649)|Зборівської баталії]] та послідуючого договору було складено [[Реєстр Війська Запорозького 1649|реєстр Війська Запорозького]] котрий закріпив 16 полків<ref>''[http://uk.wikisource.org/wiki/Реєстри_всього_Війська_Запорозького_після_Зборівського_договору Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня]'' / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.</ref> козацького війська загальною кількістю 40 тис. чоловік, котрі розташовувались в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств та загалом поділялися на 272 сотні. Усі інші полки було ліквідовано.
Рядок 195 ⟶ 194:
|}
[[1651]] року з західних сотень Білоцерківського знов окремо виділився [[Паволоцький полк]]. [[1650]]–[[1654]] нетривалий час існували новостворені/поновлені [[Остерський полк|Остерський]] ([[1650]]), Чечельницький ([[1650]]), [[Чорнобильський полк|Чорнобильський]] ([[1651]]) та [[Новгородський полк]]и ([[1653]]–[[1654]]). Кальницький полк було реорганізовано у Вінницький, і він втратив кілька сотень на користь Паволоцького полку<ref> Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у
Після [[Переяславська рада|Переяслава]] згідно [[Березневі статті|статей договору]] реєстр було збільшено до 60 тис. козаків. За рахунок цього створено [[Борзнянський полк]] ([[1654]]–[[1655]]).
Рядок 203 ⟶ 202:
та [[Річ Посполита|Посполитій]] за [[Слободищенський трактат|Чуднівським договором]] відповідно.
[[Іван Виговський]]
Тож станом на [[13 січня]] [[1659]] року Військо Запорозьке складалося з 18 полків — до 16ти реєстру 1649го додано [[Паволоцький полк|Паволоцький]] та [[Подільський полк]]и (як зазначено вище замість Кропивнянського існував Лубенський). 1659 року також були створені [[Седнівський полк|Седнівський]] та [[Остерський полк|Остерський]], але лише як військові одиниці, які було скасовано [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]] на початку
Після [[Чуднівська угода|Чуднівської угоди
===
[[Яким Сомко|Сомко]], задля посилення своїх сил, створив [[Кременчуцький полк|Кременчуцький]] (
Незабаром настала доба правління [[Павло Тетеря|Тетері]] та [[Іван Брюховецький|Брюховецького]] на правому та лівому березі Дніпра відповідно. Останній
Зрештою у
{|class="nice" width=65%
|-
Рядок 269 ⟶ 266:
|}
Після Многогрішного, котрого відправили на московські катівні, гетьманом лівобережного гетьманату було обрано [[Іван Самойлович|Самойловича]]. За його часів усі полки Лівобережжя було підпорядковано васалітету Москви, їх чисельність (10) залишилася сталою до 1775го року, коли було анексовано Полтавський полк. Решта формально проіснували до 1781го — часу скасування полкового устрою гетьманату.
Рядок 303 ⟶ 300:
|}
== Полки Правобережжя
Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я
# Білоцерківський полк;
# Брацлавський полк;
Рядок 317 ⟶ 314:
У 1685 р. сейм Речі Посполитої [[Відновлення козацтва на Правобережній Україні (1685)|відновив козацький устрій на Правобережжі]].
У
У
На початку 1711 р. частина полків підтримала гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]] у його [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|поході на Правобережну Україну]].
У
== Реорганізація козацьких полків ==
Рядок 331 ⟶ 328:
* ''Глухівський'' (1783 — після 1917)
* ''Лубенський'' (
* ''Переяславський'' (
* ''Ніжинський'' (
* ''Софійський'' (з ''Чернігівського полку''<ref>Подано за Тинченком — згідно вивчення вміщених в ''«Малоросійському родослівнику»'' [[Модзалевський|Модзалевського]] біографій полкової старшини</ref> :
* ''Стародубівський'' (1783 — після 1917)
* ''Тверський'' (з ''Київського полку'' :
До того ж три полки легкої кінноти було утворено ще раніше директивою від 1 травня 1779 з гетьманських «найманих поліцаїв» XVIII ст. [[Компанійські полки|компанійців]] :
* ''Київський'' (1779 — після 1917)
* ''Сіверський'' (
* ''Чернігівський'' (
== Див. також ==
|