Полковий устрій Гетьманщини: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Роман Днепр перейменував сторінку з Полковий устрій Війська Запорозького на Полковий устрій Гетьманщини: Треба відрізняти Військо...
Tryhlav (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
У [[XVII століття|XVII]]-[[XVIII століття]]х більша частина земель сучасної [[Центральна Україна|центральної]] і [[Запорожжя|східної]] України входили до складу мілітарізованої держави під назвою [[Військо Запорозьке]] (згодом також відомої як [[Гетьманщина]]), адміністративно-територіальними та військовими одиницями котрої були козацькі полки.
), адміністративно-територіальними та військовими одиницями котрої були козацькі полки.
 
== Історія ==
 
=== Річ Посполита ===
Як організоване військо козацтво сформувалося з кінця XVI ст. та його чисельність не була сталою й залежала від стратегічних завдань тієї чи іншої [[військова кампанія|кампанії]]. На відносно регулярній основі у королівському війську перебувало : 1568–15761568—1576 — 300 (варта «Низових козаків» [[Бадовський Ян|Бадовського]]), 1579–15821579—1582 — 500 (під проводом [[Оришевський Ян|Оришовського]]), в 1580-х рр. — 600, в 1590–15911590—1591 р. — 1000 козаків. Втім загалом, через нерегулярність грошових виплат та забезпечення з боку уряду, постійним регулярним формуванням того часу козацтво так і не стало.
 
Початком офіційно&nbsp;— реєстрового полкового устрою в Україні стало підписання [[Куруківський договір 1625|Куруківської угоди]] [[27 жовтня]] [[1625]] року, що була укладена коронним гетьманом [[Конєцпольський Станіслав|С. Конєцпольським]] і [[козак|козацькою]] делегацією на чолі з кошовим отаманом [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] [[Дорошенко Михайло|Михайлом Дорошенком]] під час [[Жмайла повстання|повстання]] [[Жмайло Марко|Марка Жмайла]]. За угодою загальна чисельність [[Реєстрове козацтво|козацького реєстрового війська]] мала складати 6 тис. чоловік, з котрих тисяча (або більше, на розсуд старшини) мала перебувати на [[Запорожжя|Запоріжжі]]. Після складення [[компут|реєстру]] військо було поділене на 6 полків (за версією В.&nbsp;М.&nbsp;Заруби&nbsp;— 8<ref>Заруба В.&nbsp;М.&nbsp;Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–17821648—1782&nbsp;— Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. ст.14</ref>):
# [[Білоцерківський полк]];
# [[Канівський полк]];
Рядок 15 ⟶ 14:
# [[Чигиринський полк]].
 
[[1630]]&nbsp;р., після [[Переяславська угода 1630|Переяславської угоди]], число реєстрових збільшено до 8 тис.; у [[1635]]&nbsp;р. зменшено до 7 тис.; у [[Ординація Війська Запорізького|новій ординації]] [[1638]]&nbsp;р. залишено 6 тис., які в свою чергу мали поділ на сотні<ref>Там само, ст.15</ref>:
# [[Білоцерківський полк]]&nbsp;— перша і друга Білоцерківські, Фастівська сотні;
# [[Канівський полк]]&nbsp;— перша і друга Канівські, Стаяцька, Межигірська, Прохорівська, Клепачівська, Костенецька, Литвинецька та Пекарська сотні;
Рядок 149 ⟶ 148:
Кожні полк і сотня мали свою [[хоругва|хоругву]], що мала вигляд полотнища, переважно прямокутного, з держаком-хорогвищем, інколи з навершям у вигляді хреста або кулі. На полотнищах різноманітного забарвлення зображувалися різноманітна геральдична символіка.
 
=== 1649–16601649—1660 ===
Зрештою після [[Зборівська битва (1649)|Зборівської баталії]] та послідуючого договору було складено [[Реєстр Війська Запорозького 1649|реєстр Війська Запорозького]] котрий закріпив 16 полків<ref>''[http://uk.wikisource.org/wiki/Реєстри_всього_Війська_Запорозького_після_Зборівського_договору Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня]'' / Изданные по подлиннику О.&nbsp;М.&nbsp;Бодянскимъ.&nbsp;— Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875.&nbsp;— С.VIII-IX.</ref> козацького війська загальною кількістю 40 тис. чоловік, котрі розташовувались в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств та загалом поділялися на 272 сотні. Усі інші полки було ліквідовано.
 
Рядок 195 ⟶ 194:
|}
 
[[1651]] року з західних сотень Білоцерківського знов окремо виділився [[Паволоцький полк]]. [[1650]]–[[1654]] нетривалий час існували новостворені/поновлені [[Остерський полк|Остерський]] ([[1650]]), Чечельницький ([[1650]]), [[Чорнобильський полк|Чорнобильський]] ([[1651]]) та [[Новгородський полк]]и ([[1653]]–[[1654]]). Кальницький полк було реорганізовано у Вінницький, і він втратив кілька сотень на користь Паволоцького полку<ref> Заруба В.&nbsp;М.&nbsp;Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–17821648—1782&nbsp;— Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. ст.20 </ref>.
 
Після [[Переяславська рада|Переяслава]] згідно [[Березневі статті|статей договору]] реєстр було збільшено до 60 тис. козаків. За рахунок цього створено [[Борзнянський полк]] ([[1654]]–[[1655]]).
Рядок 203 ⟶ 202:
та [[Річ Посполита|Посполитій]] за [[Слободищенський трактат|Чуднівським договором]] відповідно.
 
[[Іван Виговський]] [[1658]]-го року проводив реформу згідно котрої було ліквідовано [[Кропивнянський полк|Кропивнянський]] та відновлено [[Лубенський полк]]и.
 
Тож станом на [[13 січня]] [[1659]] року Військо Запорозьке складалося з 18 полків&nbsp;— до 16ти реєстру 1649го додано [[Паволоцький полк|Паволоцький]] та [[Подільський полк]]и (як зазначено вище замість Кропивнянського існував Лубенський). 1659 року також були створені [[Седнівський полк|Седнівський]] та [[Остерський полк|Остерський]], але лише як військові одиниці, які було скасовано [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]] на початку [[1660]] року. До них наприкінці 1659 року також було додано поновлений [[Іркліївський полк]].
 
Після [[Чуднівська угода|Чуднівської угоди]] [[1660]] стався фактичний розкол козацької держави на два гетьманати : Правобережний (на чолі з [[Юрій Хмельницький|Юрієм Хмельницьким]]) та Лівобережний (на чолі з [[Яким Сомко|Якимом Сомком]]).
 
=== 1660–16721660—1672 ===
[[Яким Сомко|Сомко]], задля посилення своїх сил, створив [[Кременчуцький полк|Кременчуцький]] ([[1661]]) та [[Зіньківський полк|Зіньківський]] ([[1662]]) полки.
 
Незабаром настала доба правління [[Павло Тетеря|Тетері]] та [[Іван Брюховецький|Брюховецького]] на правому та лівому березі Дніпра відповідно. Останній [[1663]] року провів адмінреформу у результаті котрої були ліквідовані Кременчуцький та Іркліївський полки, а з Ніжинського виокремились [[Глухівський полк|Глухівський]] (скасований [[1665]] року), [[Стародубський полк|Стародубський]] та [[Сосницький полк|Сосницький]].
 
Зрештою у [[1665]] році до влади приходить [[Петро Дорошенко]] й починає боротьбу за об'єднання українських земель. [[Андрусівське перемир'я]] та послідуючий поділ козацьких теренів поміж Річчю Посполитою та Московським царством викликав [[Антимосковське повстання 1668|антимосковське повстання]] на Лівобережжі. У підсумку Брюховецького фізично усунули й під булавою Дорошенка опинились правобережні та південні полки лівобережжя. Північні полки підтримали [[Дем'ян Многогрішний|Многогрішного]]. Станом на [[1669]] рік: Військо Запорозьке :
 
Військо Запорозьке :
{|class="nice" width=65%
|-
Рядок 269 ⟶ 266:
|}
 
Зазначимо що вже відсутнійВідсутній Кальницький полк котрий у наслідок занепаду було об'єднано з Брацлавським.
 
Після Многогрішного, котрого відправили на московські катівні, гетьманом лівобережного гетьманату було обрано [[Іван Самойлович|Самойловича]]. За його часів усі полки Лівобережжя було підпорядковано васалітету Москви, їх чисельність (10) залишилася сталою до 1775го року, коли було анексовано Полтавський полк. Решта формально проіснували до 1781го&nbsp;— часу скасування полкового устрою гетьманату.
Рядок 303 ⟶ 300:
|}
 
== Полки Правобережжя 1669–17121669—1712 ==
Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] [[1667]] і поділу українських земель між [[Московське царство|Московською державою]] та [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]], козацькі полки у [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]], яка відійшла до складу Польщі, у [[1670]]–[[1680]]1670–1680-х роках були поступово ліквідовані. Серед них:
# Білоцерківський полк;
# Брацлавський полк;
Рядок 317 ⟶ 314:
 
У 1685&nbsp;р. сейм Речі Посполитої [[Відновлення козацтва на Правобережній Україні (1685)|відновив козацький устрій на Правобережжі]].
У [[1684]]–[[1685]]1684—1685 роках під керівництвом [[Семен Палій|С. Палія]] у Правобережжі було відновлено [[Фастівський полк|Фастівський]] та [[Богуславський полк|Богуславський]], а згодом [[Корсунський полк|Корсунський]] та [[Брацлавський полк]]и.
 
У [[1704]]&nbsp;р. на правобережжі створено [[Чигиринський полк|Чигиринський]], [[Уманський полк|Уманський]] та [[Могилівський полк]]и. Центром правобережного козацтва було місто [[Біла Церква]].
 
На початку 1711&nbsp;р. частина полків підтримала гетьмана [[Пилип Орлик|Пилипа Орлика]] у його [[Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)|поході на Правобережну Україну]].
 
У [[1711]]–[[1712]]1711—1712 роках, внаслідок угоди між Московією і Польщею, за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців [[Згін населення з Правобережної України в Лівобережну (1711-1712)|було силоміць переселено на Лівобережжя]], а правобережні полки ліквідовано.
 
== Реорганізація козацьких полків ==
Рядок 331 ⟶ 328:
 
* ''Глухівський'' (1783&nbsp;— після 1917)
* ''Лубенський'' (1783–17891783—1789)
* ''Переяславський'' (1783–17961783—1796)
* ''Ніжинський'' (1783–18001783—1800)
* ''Софійський'' (з ''Чернігівського полку''<ref>Подано за Тинченком&nbsp;— згідно вивчення вміщених в ''«Малоросійському родослівнику»'' [[Модзалевський|Модзалевського]] біографій полкової старшини</ref> : 1783–18001783—1800)
* ''Стародубівський'' (1783&nbsp;— після 1917)
* ''Тверський'' (з ''Київського полку'' : 1783–17961783—1796)
 
До того ж три полки легкої кінноти було утворено ще раніше директивою від 1 травня 1779 з гетьманських «найманих поліцаїв» XVIII&nbsp;ст. [[Компанійські полки|компанійців]] :
 
* ''Київський'' (1779&nbsp;— після 1917)
* ''Сіверський'' (1779–18331779—1833)
* ''Чернігівський'' (1779–18331779—1833)
 
== Див. також ==