База ВПС США на мисі Канаверал: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 71:
[[НАСА]] була заснована в 1958 році, і військово-повітряні сили запускали ракети для НАСА з мису Канаверал. Усі ракети [[Редстоун (ракети)|Редстоун]] (''Redstone''), [[Юпітер (ракета)|Юпітер]] (''PGM — 19 Jupiter''), [[Першінг-1А]] (''MGM — 31 Pershing''), [[Поларіс]] (''Polaris''), [[Тор (ракета)|Тор]] (''Thor''), [[Атлас (ракети)|Атлас]] (''Atlas''), [[Титан (ракета-носій)|Титан]] (''Titan'') і [[Мінітмен]] (''LGM — 30 Minuteman'') були випробувані з цього майданчика. Ракета Тор стала основою для [[Ракета-носій|ракети-носія]] [[Дельта (ракета-носій)|Дельта]] (''Delta''), за допомогою якої був запущений супутник [[Телстар]] (''Telstar 1'') в липні 1962 р.
 
Ряд майданчиків для запуску ракет [[ТітанТитан (ракета-носій)|ТітанТитан]] (''Titan'') LC-15, LC-16, LC-19, LC-20) і [[Атлас (ракети)|Атлас]] (''Atlas'') (LC-11, LC-12, LC-13, LC-14) стали відомими як «Ракетний ряд» (''Missile Row'') в 1960-і рр.
 
Ранні запуски з пілотованих програмах НАСА [[Меркурій (космічна програма)|Меркурій]] і [[ДжеминиДжеміні (космічна програма)|Джеміні]] робилися фахівцями ВПС США із стартових майданчиків бази на мисі Канаверал LC — 5, LC — 14 і LC — 19.
 
ВПС вирішили розширити можливості ракет-носіїв Titan для можливості підйому важких вантажів. ВПС були побудовані стартові комплекси LC — 40 і LC — 41, щоб запускати ракети [[Тітан-3]] (Titan III) і [[Тітан-4]] (Titan IV) південніше [[Космічний центр Кенедіімені Кеннеді|космічного центру Кенеді]]. Тітан-3 має приблизно таку ж вантажопідйомність, як [[Сатурн-1Б]] (''Saturn IB''), зі значною економією коштів. Пускові комплекси LC — 40 і LC — 41 використовувалися для запуску військово-розвідувальних, комунікаційних і метеорологічних супутників і планетарних місій НАСА.
 
ВПС також планували запустити два пілотовані космічні проекти з майданчиків LC — 40 і LC — 41. Це пілотовані орбітальні ракетні літаки [[Дайна-Сор]]Boeing (X-20 Dyna -Soar)|Dyna-Soar]] (програма скасована в 1963) і [[пілотована орбітальна лабораторія]] (Manned Orbital Laboratory, MOL ВПС США — пілотована розвідувальна космічна станція (програма скасована в 1969).
 
У 1974—1977 роках потужні носії [[ТітанТитан (ракета-носій)|ТітанТитан]]-[[Центавр (розгінний блок)|Центавр]] стали новими носіями важких вантажів для НАСА. З їх допомогою були зроблені запуски космічних апаратів серій «[[Програма "«Вікінг"»|Вікінг]]» і «[[Вояджер (програма)|Вояджер]]» із стартового комплексу LC — 41. Пізніше комплекс LC — 41 став майданчиком для запуску найпотужніших безпілотних американських ракет, розроблених ВПС США, — [[Тітан-4]] (Titan IV).
 
== Стартові комплекси ==