Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| наступник =
| дата_народження = 6.6.1847
| місце_народження = с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]],нині [[КоролівствоТернопільський Галичини та Володимиріїрайон]], {{AUTimp}}
| дата_смерті = 25.12.1926
| місце_смерті = [[Львів]], {{прапорець|POL}} [[Польська республіка (1918—1939)|Польська республіка]]
| громадянство = {{AUTimp}} → {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}}
| національність =[[українець]]
| виборчий_округ =
| нагороди = {{Кавалер 3 класу ордену Залізної Корони (Австрія)}}
}}
'''Барвінський Олександр Григорович''' (гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша Олена.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Барвінський Олександр…]&nbsp;— С. .</ref>, [[6 червня]] [[1847]], с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]],нині [[Королівство Галичини таТернопільський Володимиріїрайон]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український громадсько-політичний діяч Галичини, [[історик]], [[педагог]].
 
У [[1891]]–[[1907]]&nbsp;роках&nbsp;— посол до австрійського парламенту ([[Райхсрат]]у). Заснував [[Християнсько-Суспільна Партія|Християнсько-суспільну партію]]. У [[1918]] році був [[Державний секретаріат ЗУНР|державним секретарем]] освіти й віровизнання в першому [[Державний секретаріат ЗУНР|Державному секретаріаті (уряді)]] [[ЗУНР]]. Син [[Барвінський Григорій Григорович|Григорія Барвінського]], брат [[Барвінський Володимир Григорович|Володимира]], [[Барвінський Іван Григорович|Івана]], [[Барвінський Іполит Григорович|Іполита]] й [[Барвінський Осип Григорович|Осипа]], чоловік [[Барвінська Євгенія Максимівна|Євгенії]], батько [[Барвінський Богдан Олександрович|Богдана]], [[Барвінський Василь Олександрович|Василя]] та [[Барвінський Олександр Олександрович|Олександра Барвінських]], [[Бачинська Ольга Олександрівна|Ольги Бачинської]].
== Життєпис ==
 
Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] на([[Львівський округ]], [[Тернопільщина|ТернопільщиніКоролівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Тернопільський район]], [[Тернопільська область]], [[Україна]]) ув родині [[священик]]а [[УГКЦ]] о. Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша Олена.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Барвінський Олександр…]&nbsp;— С. .</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій Григорович, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.
 
У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Перша Тернопільська гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з [[німецька мова|німецькою мовою]] навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, де навчався до 1869-го.<ref name="МХ4">''Мельничук Б., Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович…&nbsp;— С. 84.</ref> Вивчав [[історія|історію]] та [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок «Громади», співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Шевченкіана|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">''[[Шендеровський Василь Андрійович|ВасильШендеровський ШендеровськийВ]].'' [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— К. : Простір, 2006.</ref>).
 
З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережанська гімназія|Бережан]] (суплент<ref>заступник вчителя</ref>, за даними Б. Мельничука, В. Ханаса, з 1869-го<ref name="МХ4"/>), [[Тернопіль|Тернополя]]. Також від 1871 року&nbsp;— старший вчитель [[Тернопільська чоловіча учительська семінарія|Тернопільської чоловічої учительської семінарії]].<ref name="Н92">''[[Нахлік Євген Казимирович|Нахлік Є]]. за участі Кравець О.'' Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович…&nbsp;— С. 92.</ref> З [[1888]]<ref name="МХ4"/> року&nbsp;— [[професор]] державної [[Львівська учительська семінарія|учительської семінарії]] у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму…&nbsp;— С. 117.</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).
 
Ще будучи в Бережанах, концентрується на створенні українських підручників і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису<ref name="shenderovsjkyj" />, у 1886 році розпочав видавати [[Руська Історична Бібліотека|«Руську історичну бібліотеку»]] (вийшло 24 томи). Поряд з [[Кониський Олександр Якович|Олександром Кониським]] і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимиром Антоновичем]] став одним із ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в [[НТШ|Наукове Товариство ім. Т. Шевченка]], в 1892—1897&nbsp;роках&nbsp;— очолював товариство.
144 794

редагування