Барвінський Олександр Григорович: відмінності між версіями

| місце_народження = с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]],нині [[КоролівствоТернопільський Галичини та Володимиріїрайон]], {{AUTimp}}

| місце_смерті = [[Львів]], {{прапорець|POL}} [[Польська республіка (1918—1939)|Польська республіка]]

| громадянство = {{AUTimp}} → {{AUT-HUN}} → {{ZUNR}}

'''Барвінський Олександр Григорович''' (гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша Олена.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Барвінський Олександр…]&nbsp;— С. .</ref>, [[6 червня]] [[1847]], с. [[Шляхтинці]], [[Львівський округ]],нині [[Королівство Галичини таТернопільський Володимиріїрайон]]&nbsp;— [[25 грудня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український громадсько-політичний діяч Галичини, [[історик]], [[педагог]].

Олександр Барвінський народився в селі [[Шляхтинці|Шляхтинцях]] на([[Львівський округ]], [[Тернопільщина|ТернопільщиніКоролівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Тернопільський район]], [[Тернопільська область]], [[Україна]]) ув родині [[священик]]а [[УГКЦ]] о. Григорія Барвінського. Шляхетський рід Барвінських гербу [[Ястшембець (герб)|Ястшембець]]<ref>''Аркуша Олена.'' [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/18/040Barvinsk.pdf Барвінський Олександр…]&nbsp;— С. .</ref>), до якого належав батько Олександра&nbsp; Григорій Григорович, згадується на [[Червона Русь|Червоній Русі]] з початку XVI&nbsp;ст.

У [[1857]]–[[1865]] роках навчався у [[Перша Тернопільська гімназія|Першій Тернопільській класичній гімназії]] з [[німецька мова|німецькою мовою]] навчання. У [[1865]] році вступив до [[Львівський університет|Львівського університету]] на філософський факультет, де навчався до 1869-го.<ref name="МХ4">''Мельничук Б., Ханас В.'' Барвінський Олександр Григорович…&nbsp;— С. 84.</ref> Вивчав [[історія|історію]] та [[українська мова|українську мову]] та [[українська література|літературу]]. Добре знав [[німецька мова|німецьку]] та декілька слов'янських мов. У студентські роки очолював львівський осередок «Громади», співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета», «Русь», «Русалка». Був знайомий з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] (саме завдяки Барвінському Лисенко написав свій «Заповіт», що стало початком його грандіозної музичної «[[Шевченкіана|шевченкіани]]»<ref name="shenderovsjkyj">''[[Шендеровський Василь Андрійович|ВасильШендеровський ШендеровськийВ]].'' [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/kultura/shenderovskyj-nehaj-ne-hasne-persha/ Нехай не гасне світ науки. Книга перша] / Під ред. Емми Бабчук.&nbsp;— К. : Простір, 2006.</ref>).

З [[1868]] року Барвінський мав педагогічну діяльність: викладав у гімназіях [[Бережанська гімназія|Бережан]] (суплент<ref>заступник вчителя</ref>, за даними Б. Мельничука, В. Ханаса, з 1869-го<ref name="МХ4"/>), [[Тернопіль|Тернополя]]. Також від 1871 року&nbsp;— старший вчитель [[Тернопільська чоловіча учительська семінарія|Тернопільської чоловічої учительської семінарії]].<ref name="Н92">''[[Нахлік Євген Казимирович|Нахлік Є]]. за участі Кравець О.'' Барвінський (Барвіньскій, Барвінський) Олександер (Александер, Олександр) Григорович…&nbsp;— С. 92.</ref> З [[1888]]<ref name="МХ4"/> року&nbsp;— [[професор]] державної [[Львівська учительська семінарія|учительської семінарії]] у [[Львів|Львові]] (відтоді замешкав у Львові). 1878 року склав докторат у Віденському університеті.<ref name="Ч7">''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького Сейму…&nbsp;— С. 117.</ref> В 1889—1918&nbsp;роках&nbsp;— член Крайової шкільної ради, в 1891—1896 роках голова [[Рідна школа (товариство)|Українського Педагогічного Товариства]], заступник голови товариства [[Просвіта (товариство)|«Просвіта»]] (1889—1895).