Ведмідь: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Tryhlav (обговорення | внесок) м →Класифікація: уточнення |
→Етимологія: доповнення, джерело |
||
Рядок 35:
Ранньопраслов'янська незбережена назва походить від праіндоєвропейської назви ведмедя ''*h₂ŕ̥tḱos'', яка буквально значить «руїнівник». Похідні від неї збереглися у багатьох [[Індоєвропейські мови|індоєвропейських мовах]]: {{lang-sq|ari}} («ведмідь») і ''arushë'' («ведмедиця»), [[Хеттська мова|хет.]] ''ḫartaggas'' («танцівник у шкурі ведмедя»), {{lang-hy|արջ}}, «арж» («ведмідь»), {{lang-lt|irštva}} («[[барліг]]»), {{lang-el|άρκτος}} та ''αρκούδα'' («ведмідь», звідси й «[[Арктика]]»), [[Санскрит|санскритське]] '''ऋक्ष''', ''ṛkṣá'' (ведмідь), [[Циганська мова|циг.]] ''rish'', {{lang-fa|خرس}} «хірс», {{lang-tg|хирс}}, [[Осетинська мова|осет.]] ''арс'', [[Авестійська мова|авест.]] ''arša-'', [[Соґдійська мова|согд.]] ''ašša'', {{lang-la|ursus}} («ведмідь») та ''ursa'' («ведмедиця») — від давніших форм ''*orssos < *orksos''. У деяких індоєвропейських мовах питома назва ведмедя була, аналогічно ранньопраслов'янській назві, [[табуїзм|табуйована]]: {{lang-lt|lokys}} походить від ''klakis'' і буквально значить «тупотун»; {{lang-de|Bär}} та {{lang-en|bear}} буквально значать «бурий»<ref>{{Cite web|url = http://www.e-reading.by/chapter.php/1007084/8/Leontev_-_Pohody_normannov_na_Rus.html|title = Гардарики, Русь и Биармия|last = |first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>, [[Давньоіндійська мова|дав.-інд.]] ''madhuvád'' також значить «медоїд», «поїдач солодкого», а {{lang-lt|mėsė̃dis}} — «м'ясоїд».
Незважаючи на те, що слово «ведмідь» є [[евфемізм]]ом, воно надалі теж піддалося певній табуїзації: цю тварину уникали звати «ведмедем», заміняючи це слово різними іносказаннями. Українці уживали слова «вуйко», «великий»<ref>[http://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1058&page=4 М. М. Коцюбинський «Тіні забутих предків»]</ref> ([[Карпати]]), «бурмило», «Михайло». Деякі припускають, що поширене найменування ведмедя — «Мишко», «Міша» утворилося від слова «мѣхъ» і пов'язане з тим, що його масивне тіло нагадує формою мішок<ref>{{Cite web|url = http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2013/02/Xrustik12.pdf|title = Дещо про асоціативність у найменуваннях тварин|last = Н. М. Хрустик|first = |date = |website = |publisher = |language = |accessdate = }}</ref>.
Склад їжі ведмедя залежить від сезону і урожаю тих чи інших кормів. Зразу після сплячки тварини харчуються мурахами, пагонами осики, бігають за лосями, але в основному живуть за рахунок жиру, який залишився після зимової сплячки. Коли сходить сніг, ведмеді їдять ягоди, які перезимували, молоду траву, трохи пізніше — молоді листя осики, різні трави, а також дрібних тварин і пташині яйця. В середині літа харчуються різноманітними ягодами в міру їх дозрівання. Суттєвим кормам служать ліщина, жолуді, каштани, плоди диких фруктових дерев (на Камчатці ведмеді ідять лососьову рибу, яка йде на нерест, в тайзі полюбляють кедрові горіхи).
| |||