Конєв Іван Степанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
NOSFERATU (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 84:
 
==== Корінний перелом ====
 
У липні [[1943]] року Івана Конєва призначили командувачем військ [[Степовий фронт|Степового фронту]], на чолі якого досяг значних успіхів у [[Битва на Курській дузі|Курській битві]], в [[Бєлгородсько-Харківська операція|Бєлгородсько-Харківській операції]] і в [[Битва за Дніпро|битві за Дніпро]]. У серпні 1943 року війська Степового фронту під керівництвом Конєва вигнали нацистських окупантів із [[Бєлгород]]а і [[Харків|Харкова]], у вересні 1943 року — з [[Полтава|Полтави]] та [[Кременчук]]а ([[Полтавсько-Кременчуцька операція]]). Наприкінці вересня його армії з ходу форсували [[Дніпро (річка)|Дніпро]].
 
У жовтні 1943 року Степовий фронт був перейменований в [[2-й Український фронт]], Конєв залишився його командувачем і в жовтні — грудні 1943 року успішно провів П'ятихатську і [[Знам'янська операція|Знам'янську операцію]].
 
Якщо в оборонних операціях перших років війни Конєву не вдавалося досягти успіхів, то в наступальних операціях 1943–19451943—1945 років яскраво проявився його полководницький талант. Під час наступу він завжди прагнув не вплутуватися в затяжні кровопролитні бої у великих містах, обхідними маневрами змушував противника покинути місто. Це дозволяло уникнути великих втрат серед військ, а також не допустити великих руйнувань і жертв серед мирного населення.
 
==== 1944—1945 роки ====
 
В січні [[1944]] року провів [[Кіровоградська операція|Кіровоградську операцію]]. Грандіозним успіхом Івана Конєва як полководця стала [[Корсунь-Шевченківська операція]], в результаті якої було оточене та розгромлене велике угруповання противника. [[20 лютого]] [[1944]] року за вмілу організацію і відмінне керівництво військами генерал армії Конєв отримав військове звання [[Маршал Радянського Союзу]]. [[26 березня]] [[1944]] року під час успішного наступу ([[Умансько-Ботошанська операція]]) його війська першими в Червоній Армії перейшли державний кордон, вступивши на територію [[Румунія|Румунії]]. У квітні — червні 1944 року війська 2-го Українського фронту під керівництвом Конєва брали участь у [[Перша Яссько-Кишинівська операція|наступі на балканському напрямку]]. Однак цей наступ закінчився невдало: радянські війська зазнали великих втрат і були зупинені.
 
Рядок 102 ⟶ 100:
 
=== Після війни ===
 
Після капітуляції Третього Рейху Конєв призначений головнокомандуючим [[Група радянських військ у Німеччині|Групою радянських військ у Німеччині]], став представником високого рангу союзників в Австрії{{Fact}}.
 
Рядок 116 ⟶ 113:
 
=== Пам'ять ===
 
Бронзове погруддя встановлено на батьківщині. Його ім'я надане Алматинському вищому загальновійськовому командному училищу в Казахстані, судну ВМФ РФ, іменем Конєва названо вулиці в містах Російської Федерації: Москва, [[Бєлгород]], [[Вологда]], [[Омськ]], [[Іркутськ]]; в Україні: [[Донецьк]], Слов'янськ, [[Київ]], Харків, Ямпіль (Вінницької області). Також ім'ям маршала Конєва названо вулицю у столиці Чехії Празі.
 
== Військові звання ==
 
* [[Комдив]] (26 листопада [[1935]])
 
* [[Комкор]] (22 лютого [[1938]])
 
* [[Командарм 2-го рангу]] (8 лютого [[1939]])
 
* [[Генерал-лейтенант]] (4 червня [[1940]])
 
* [[Генерал-полковник]] (11 вересня [[1941]])
 
* [[Генерал армії]] (26 серпня [[1943]])
 
* [[Маршал Радянського Союзу]] (20 лютого [[1944]])
 
Рядок 138 ⟶ 127:
 
=== СРСР ===
 
* Двічі [[Герой Радянського Союзу]] ([[29 липня]] [[1944]], [[1 червня]] [[1945]])
* Вищий радянський військовий [[орден «Перемога»]] ([[30 березня]] [[1945]])
Рядок 161 ⟶ 149:
 
=== Іноземні нагороди ===
 
* [[Герой ЧССР|Герой Чехословацької Соціалістичної Республіки]] (30.04.1970)
* [[Герой Монгольської Народної Республіки]] (7.05.1971)
Рядок 179 ⟶ 166:
* [http://www.hrono.info/biograf/konev.html Конев Иван Степанович]
* [http://www.peoples.ru/military/commander/konev/ Иван Степанович Конев]
{{бібліоінформація}}
 
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Командувачі фронтами СРСР в роки Другої світової війни}}
{{Маршали та Адмірали Флота СРСР}}
 
 
[[Категорія:Двічі Герої Радянського Союзу]]
Рядок 197 ⟶ 183:
[[Категорія:Почесні громадяни Бєльців]]
[[Категорія:Почесні громадяни Праги]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кропивницького]]
[[Категорія:Учасники придушення Угорського повстання 1956]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]