Конєв Іван Степанович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 84:
==== Корінний перелом ====
У липні [[1943]] року Івана Конєва призначили командувачем військ [[Степовий фронт|Степового фронту]], на чолі якого досяг значних успіхів у [[Битва на Курській дузі|Курській битві]], в [[Бєлгородсько-Харківська операція|Бєлгородсько-Харківській операції]] і в [[Битва за Дніпро|битві за Дніпро]]. У серпні 1943 року війська Степового фронту під керівництвом Конєва вигнали нацистських окупантів із [[Бєлгород]]а і [[Харків|Харкова]], у вересні 1943 року — з [[Полтава|Полтави]] та [[Кременчук]]а ([[Полтавсько-Кременчуцька операція]]). Наприкінці вересня його армії з ходу форсували [[Дніпро (річка)|Дніпро]].
У жовтні 1943 року Степовий фронт був перейменований в [[2-й Український фронт]], Конєв залишився його командувачем і в жовтні — грудні 1943 року успішно провів П'ятихатську і [[Знам'янська операція|Знам'янську операцію]].
Якщо в оборонних операціях перших років війни Конєву не вдавалося досягти успіхів, то в наступальних операціях
==== 1944—1945 роки ====
В січні [[1944]] року провів [[Кіровоградська операція|Кіровоградську операцію]]. Грандіозним успіхом Івана Конєва як полководця стала [[Корсунь-Шевченківська операція]], в результаті якої було оточене та розгромлене велике угруповання противника. [[20 лютого]] [[1944]] року за вмілу організацію і відмінне керівництво військами генерал армії Конєв отримав військове звання [[Маршал Радянського Союзу]]. [[26 березня]] [[1944]] року під час успішного наступу ([[Умансько-Ботошанська операція]]) його війська першими в Червоній Армії перейшли державний кордон, вступивши на територію [[Румунія|Румунії]]. У квітні — червні 1944 року війська 2-го Українського фронту під керівництвом Конєва брали участь у [[Перша Яссько-Кишинівська операція|наступі на балканському напрямку]]. Однак цей наступ закінчився невдало: радянські війська зазнали великих втрат і були зупинені.
Рядок 102 ⟶ 100:
=== Після війни ===
Після капітуляції Третього Рейху Конєв призначений головнокомандуючим [[Група радянських військ у Німеччині|Групою радянських військ у Німеччині]], став представником високого рангу союзників в Австрії{{Fact}}.
Рядок 116 ⟶ 113:
=== Пам'ять ===
Бронзове погруддя встановлено на батьківщині. Його ім'я надане Алматинському вищому загальновійськовому командному училищу в Казахстані, судну ВМФ РФ, іменем Конєва названо вулиці в містах Російської Федерації: Москва, [[Бєлгород]], [[Вологда]], [[Омськ]], [[Іркутськ]]; в Україні: [[Донецьк]], Слов'янськ, [[Київ]], Харків, Ямпіль (Вінницької області). Також ім'ям маршала Конєва названо вулицю у столиці Чехії Празі.
== Військові звання ==
* [[Комдив]] (26 листопада [[1935]])
* [[Комкор]] (22 лютого [[1938]])
* [[Командарм 2-го рангу]] (8 лютого [[1939]])
* [[Генерал-лейтенант]] (4 червня [[1940]])
* [[Генерал-полковник]] (11 вересня [[1941]])
* [[Генерал армії]] (26 серпня [[1943]])
* [[Маршал Радянського Союзу]] (20 лютого [[1944]])
Рядок 138 ⟶ 127:
=== СРСР ===
* Двічі [[Герой Радянського Союзу]] ([[29 липня]] [[1944]], [[1 червня]] [[1945]])
* Вищий радянський військовий [[орден «Перемога»]] ([[30 березня]] [[1945]])
Рядок 161 ⟶ 149:
=== Іноземні нагороди ===
* [[Герой ЧССР|Герой Чехословацької Соціалістичної Республіки]] (30.04.1970)
* [[Герой Монгольської Народної Республіки]] (7.05.1971)
Рядок 179 ⟶ 166:
* [http://www.hrono.info/biograf/konev.html Конев Иван Степанович]
* [http://www.peoples.ru/military/commander/konev/ Иван Степанович Конев]
{{бібліоінформація}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Командувачі фронтами СРСР в роки Другої світової війни}}
{{Маршали та Адмірали Флота СРСР}}
[[Категорія:Двічі Герої Радянського Союзу]]
Рядок 197 ⟶ 183:
[[Категорія:Почесні громадяни Бєльців]]
[[Категорія:Почесні громадяни Праги]]
[[Категорія:Почесні громадяни Кропивницького]]
[[Категорія:Учасники придушення Угорського повстання 1956]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання]]
|