Відмінності між версіями «Григорович Віктор Іванович»

нема опису редагування
Закінчив [[1838]] [[Харківський університет|Харківський]] та [[1839]] — Дерптський (тепер [[Тартуський університет|Тартуський]]) університети.
 
У 1842–1863 роках — [[професор]] кафедр історії і літератури слов'янських наріч у [[Казанський університет|Казанському]], в 1848–1849 — [[Московський університет|Московському]], а у 1865–1876 роках — [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Новоросійському]] (нині —сьогодні – [[Одеський національний університет|Одеський національнийімені І. І. Мечникова]]) університетах.
 
[[Статський радник]], [[Доктор (звання)|доктор наук]], кавалер ордена [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|Святого Володимира]] 3 ступеню.
У [[1844]]–[[1847]] здійснив подорож по слов'янських землях, що перебували під турецьким владицтвом, збираючи пам'ятники південнослов'янської писемності, що збагатили джереловідчу базу славістики («Очерк путешествия по Европейской Турции», 1848). Широко використовував візантійські джерела для вивчення історії балканських [[слов'яни|слов'ян]] («О Сербии в ее отношениях к соседним державам, преимущественно в XIV и XV столетиях», 1859, та інші).
 
Під час подорожі до південнослов'янських країн ([[1844]]–[[1847]]) знайшов [[Хіландарські листки]] — пам'ятку слов'янської писемності 11 ст., яку пізніше подарував [[Новоросійський університет|Новоросійському університету]] (сьогодні – [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) (зараз зберігається у Російській державній бібліотеці у Москві). У бібліотеці [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського національного університету імені І.І.Мечникова]] зберігається «Отдел по славянской филологии профессора В. И. Григоровича» — слов'янська навчальна бібліотека, подарована В. І. Григоровичем вищому навчальному закладу.
 
== Література ==
285

редагувань