Відкрити головне меню

Зміни

оформлення
| розмір_зображення = 200пкс
| підпис_зображення = Портрет Кольбера у 1685 році (посмертний)
| ім'я_при_народженні = Jean-Baptiste Colbert
| дата_народження = 29.808.1619
| місце_народження = [[Реймс]],
| дата_смерті = 6.909.1683
| місце_смерті = Париж
| причина_смерті =
| громадянство = {{FRA}}
| національність = [[француз]]
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = міністр фінансів
| посада = генеральний прокурор фінансів
| титул =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| конфесія =
| чоловік =
| дружина =
| діти =
| родичі =
| нагороди =
| employerпримітки =
| сторінка_в_інтернеті =
| приміткигерб = =
| employer =
| зріст =
| вага =
| герб =
}}
 
 
[[ЗображенняФайл:Colbert1666.jpg|right|thumb|200px|Жан-Батист Кольбер, 1655, 36 років ]]
 
'''Жан-Бати́ст Кольбе́р''' ({{lang-fr|Jean-Baptiste Colbert}}; *[[29 серпня]] [[1619]] — [[6 вересня]] [[1683]]) — [[Франція|французький]] державний діяч. На початку державної служби був протеже [[Мазаріні]], який призначив його своєю довіреною особою. Молодий король [[Людовик XIV (король Франції)|Людовік XIV]] призначив Кольбера інтендантом фінансів. На цій посаді відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ.
[[Зображення:Colbert1666.jpg|right|thumb|200px|Жан-Батист Кольбер, 1655, 36 років ]]
 
'''Жан-Бати́ст Кольбе́р''' ({{lang-fr|Jean-Baptiste Colbert}}; *[[29 серпня]] [[1619]] — †[[6 вересня]] [[1683]]) — [[Франція|французький]] державний діяч. На початку державної служби був протеже [[Мазаріні]], який призначив його своєю довіреною особою. Молодий король [[Людовик XIV (король Франції)|Людовік XIV]] призначив Кольбера інтендантом фінансів. На цій посаді відзначився наполегливою працею та впровадженням багатьох реформ.
 
== Державна служба ==
 
На посаді інтенданта фінансів Кольбер викрив ряд зловживань головного інтенданта [[Фуке Ніколя|Ніколя Фуке]] і став у [[1661]] р. його фактичним, хоч і не номінальним наступником; лише вісім років опісля він став державним [[міністр]]ом. В той же час Кольбер був головним інтендантом королівських споруд і фабрик. На цій посаді він відзначився своєю довгою і наполегливою працею і увагою до вимог короля.
 
=== Боротьба зі зловживаннями ===
Не знаючи захоплень, Кольбер, проте, мав широкий кругозір, звик ставити собі високі цілі, але водночас був упертий, суворий, часом жорстокий. Він був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Під його керівництвом особлива судова палата зайнялася розслідуванням зловживаннями і поступала з винними без щонайменшої поблажливості. Відкупники податків, фіскальні чиновники були обкладені величезними штрафами; злочинці часто засуджувалися до смерті. У [[1662]] і [[1663]] рр. у цих [[фінансист]]ів було відібрано більше 70 млн ліврів[[лівр]]ів; коли в [[1669]] р. згадана судова палата була скасована, вона встигла повернути державній казні від 500 чоловік — 110 млн ліврів, тобто близько 650 млн нинішніх [[Французький франк|франків]].
 
Жорстокість Кольбера деякою мірою врівноважувалася зменшенням прямого податку ({{lang-fr|taille}}), що лежав на нижчих класах населення. Іншим нововведенням було зменшення державного [[борг]]у. Деякі позики, під приводом, того, що король при їх укладанні був ошуканий, просто перестали виплачуватися. В той же час державні землі, які іноді століттями до того були продані або роздаровані тепер були примусово повернені — за тогочасною купівельною їх ціною, без уваги до зміни їх вартості.
 
Володарі дворянських титулів мали у Франції значні фінансові цінності, оскільки їх власники не сплачували податків, — ті з них, що були придбані за останніх 30 років, були просто скасовані. Правилом Кольбера було — за рахунок багатих полегшувати повинності бідних. Дотримуючись цього правила, він підтримував непрямі податки, що їх платили всі піддані, тоді як пряме обкладення стосувалося лише непривілейованих підданих. У [[1664]] р. Кольберові вдалося провести відміну внутрішніх митниць між північними і південними провінціями країни, що пожвавило [[Торгівля|торгівлю]] і дотично зменшувало ознаки [[феодалізм]]у в країні - — але при одночасному зміцненні центральної влади короля.
 
=== Реформи у промисловості ===
У промисловості і торгівлі він з самого початку був протекціоністом, прихильником системи заступництва і контролю за промисловістю і торгівлею з боку держави. Кольбер не винайшов системи, згодом названої його іменем — кольбертизм (див. [[Меркантилізм]]), але він її послідовно проводив у всіх своїх починаннях. Його головною метою було збільшення вивозу, зменшення ввезення, і в результаті цього — збільшення притоку грошей в країну. Всі види промисловості були організовані в корпорації, в яких спосіб виготовлення товарів встановлювався суворими регламентами. ВДо країнукраїни запрошувалисязапрошували іноземнііноземних фабрикантифабрикантів і це призводило до росту промисловості.
 
=== Внесок в оборону країни ===
Кольбер був також творцем французького військового [[флот]]у, оскільки він з одного боку запропонуваввзапропонував матроську повинність, а з іншого - — збільшив число військових кораблів до 300. Нарешті, видав зразкову на той час інструкцію для флоту. Набір людей до [[флот]]у проводився, проте, вельми жорсткими заходами, такими, що часто сприяли зростанню незадоволення Кольбером серед населення. Для того, щоб набирати [[екіпаж]]і для галер, певний час усі злочинці каралися засланням на галери. Жорсткі, але послідовні нововведення Кольбера у сфері фінансів, у значній мірі завдячували частим та часто збитковим війнам короля Людовика.
 
Заради цих війн Людовику довелося брати позики на суму до 260 млн ліврів, і, лише завдяки мистецтву Кольбера і частим конверсіям, на кінець його кар'єри сума відсотків, що сплачувалися державним кредиторам, була не більшою, ніж при початку воєн. Також значно були підвищені непрямі податки, при тому їхні умови стали менш вигідними для відкупників. Великі суми знадобилися державі для премій підприємцям для заохочення вітчизняної [[Промисловість|промисловості]].
=== Розбудова інфраструктури ===
 
Для покращення шляхів сполучення Кольбер зробив надзвичайно багато. За його сприяння було завершеноезавершено будівництво величезного ланґедокського[[лангедок]]ського каналу, розпочате ще [[1681]] р. Шосейним дорогам щорічно виділялося 650 000 ліврів. Прекрасний стан цих доріг був одним з наймогутніших засобів повної державної централізації. Для досягнення цього Кольбер передав основну адміністративну владу інтендантам, залишивши колишнім [[губернатор]]ам з вищої знаті лише представництво. Влада місцевих парламентів також була значно обмежена. [[24 лютого]] [[1673]] р. було видано [[ордонанс]], що остаточно заборонив парламентам впроваджувати будь-які зміни й обмеження під час запису розпоряджень короля. Одночасно все законодавство і оподаткування перейшло цілковито до рук короля і Кольбера. Педантична [[регламентація]] та втручання уряду в усі сфери життя принесли Кольберові велику непопулярність. У Голландії друкувалисядрукували [[памфлет]]и проти нього, але вони були не у змозі зашкодити його напрямку політики. Діючи від імені короля Кольбер, незважаючи на своє плебейське походження, без зусиль міг зломити протидію [[Аристократія|аристократії]] при реалізації власних планів.
 
Кольбер прагнув сприяти розвитку мистецтва та науки. Ним була заснована [[Французька академія наук|Академія наук]] і в [[1667]], [[1671]] і [[1672]] роках академія пластичних мистецтв і музики. Він збільшив королівську [[Бібліотека|бібліотеку]], [[ботанічний сад]], влаштував і забезпечив засобами [[Обсерваторія|обсерваторію]], ввів розмежування землі і влаштовував експедиції учених, особливо [[натураліст]]ів. Руйнівні війни знищили плоди його довголітніх праць і йому довелося під кінець життя пересвідчитися про несумісність його економічної системи із зовнішньою політикою амбітного короля Людовика XIV.
 
Він помер [[6 вересня]] [[1683]], майже в немилості у короля. Під час похорон, його непопулярність була такою, що його труну мусили охороняти від помсти населення.
 
== Див. також ==
 
* [[Французьке бароко]]
* [[Шарль Перро]]
* [[Клод Перро]]
* [[Ніколя Пуссен ]]
* [[Ніколя Фуке ]]
* [[Во-ле-Віконт ]]
* [[Інтрига]]
* [[Джуліо Мазаріні ]]
* [[Парадний портрет]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
{{ref-fr}}
* ''Clément'', «Histoire de Colbert et de son administration» (П., 1874);
* ''Jourbleau'', «Etude sur Colbert» (П., 1856);
* ''Pigeonneau'', «La Politique coloniale de Colbert» («Annales de l'École des sciences politiques», 1866);
* ''Pauliat'', «La politique coloniale de l'ancien régime» (1887).
== Посилання ==
 
== Посилання ==
{{Портал|Біографії}}
{{commonscat|Jean-Baptiste Colbert|Жан Батист Кольбер}}
 
== Див. також ==
 
* [[Французьке бароко]]
* [[Шарль Перро]]
* [[Клод Перро]]
* [[Ніколя Пуссен ]]
* [[Ніколя Фуке ]]
* [[Во-ле-Віконт ]]
* [[Інтрига]]
* [[Джуліо Мазаріні ]]
* [[Парадний портрет]]
 
{{DEFAULTSORT:Кольбер Жан Батист}}
 
[[Категорія:Французькі міністри]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Уродженці Реймса]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]