Ярмарок суєти: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
StarDeg (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 18:
== Сюжет ==
Головні героїні, [[міс]] Емілі Седлі (Amelia Sedley) і міс
Емілі — дочка успішного комерсанта, характеризується лагідною вдачею і користується загальним обожнюванням. Беккі ж — [[сирота]], донька художника-п'яниці і французької танцівниці, які залишили у спадок своїй дочці лише яскраву зовнішність, артистизм, розум і блискуче знання французької мови. Вона живе у міс Пінкертон і здобуває освіту, виконуючи обов'язки вчительки французької для молодших вихованок.
Рядок 43:
== Про твір ==
«Ярмарок суєти», найкращий твір Теккерея, не можна збагнути без урахування як попередніх його книг, так і публіцистики письменника, яку він писав одночасно з романом у 1847—1848 pp. Його нариси, статті та вірші цього періоду утворюють художньо-публіцистичний цикл, присвячений
Цілісність і епічний розмах досягнуті в романі завдяки продуманості і широті його задуму. Образ Ярмарку марнославності, що поєднує всі компоненти виповідання, постає як символ, який містить не лише осуд марнотності земного існування, а й звеличення земних утіх. Сюжетним центром книги автор зробив одну з вічних тем світової культури — історію двох жінок, подруг і суперниць.
Рядок 51:
Експериментально-ігровий підхід до історії та побуту в романі передається й образом автора-оповідача, який виконує функції блазня-актора, а також режисера лялькового спектаклю і коментатора подій. Цей персонаж влаштовує трюки та фокуси з перевдяганням героїв, втягує читача-глядача (у романі майже двісті авторських малюнків) в обговорення подій та героїв книги.
Найяскравішою, найефектнішою постаттю на цьому Ярмарку марнославності є Ребекка Шарп, образ якої завдяки своїй багатовимірності і досі залишається джерелом різноманітних інтерпретацій. Вона показана як жива особистість і водночас як «маска», точніше, низка втілень, що їй передують, й узагальнення багатовікового філогенезу даного типу («павук», «змія», «лисиця», «сирена», «[[Клеопатра]]», «[[Клітемнестра]]» тощо). Теккерей не лише викриває свою героїню як бездушну авантюристку, а й відтворює драму талановитої людини, котра заради марнотної мети занапащає свій талант.
Справжню «[[Комедія помилок|комедію помилок]]» (цю назву комедії [[Вільям Шекспір|В. Шекспіра]] Теккерей використав у тексті роману) переживають, по суті, всі персонажі роману — як негативні, так і позитивні. За висловом письменника, вони втягнуті у «вічний вир горя і страждання». Але автор усім художнім ладом книги наче намагається перевести правила життєвої гри у творчий план, пропонує нам перетворювати життя на мистецтво і таким чином ушляхетнювати, одухотворювати його.
== Екранізації ==
|