Тустань (село): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
редагування |
|||
Рядок 45:
Перша письмова згадка про село датується '''1621 роком'''.
В документах кінця XVII ст. Тустань згадується, як невелике містечко і лише в актах XVIIІ ст. вона згадується, як село. Нагадаємо, що сьогодні село Тустань розташоване на лівому березі Дністра, на віддалі 2,5 км від міста Галича. За деякими свідченнями у XII – XIII ст. в містечку Тустань розташовувалась пристань річкових суден, які ходили по Дністру. Щоправда, на відомих планах та картосхемах ця пристань не простежується (див., наприклад, план укріплень старого Галича за Л. Чачковським та Я. Хмілевським, а також схему-реконструкції княжого Галича ХІІ – ХІІІ ст. за В. Грабовецьким[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn1|[1]]]). Водночас під час реконструкції карти давнього Галича та його околиць періоду ХІІ – ХІІІ ст., які на поч. ХХ ст. здійснив польський дослідник Й. Пеленський, чи не вперше зустрічаємо позначення містечка Тустань, а саме між селами Хоростків та Семиківці[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn2|[2]]]. Вірогідно Тустань неспроста була заснована на дорозі, яка вела з Медухи до Галича, концентруючи межі містечка на річкову переправу, яка діяла на східному боці міста Галича[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn3|[3]]].
Перша письмова згадка про м-ко Тустань датується 1375 р., коли польський князь Владислав ІІ (Опольчик), будучи намісником угорського короля в Галичині, одночасно із заснуванням Галицької римо-католицької архієпархії з центром у Галичі (до складу її увійшли Перемиська, Володимирська і Холмська єпархії) надав їй у володіння “miasteczko Tustań”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn4|[4]]]. На думку І. Шараневича, перші дотації латинської катедри здавна знаходились саме по лівій стороні р. Дністра[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn5|[5]]], які географічно охоплювали територію Тустані. Правдоподібно, що територія Тустані раніше (до 1375 р.) була включена до церковного бенефіцію Галицької (Львівської) єпархії, а відтак закономірним є той факт, що того ж 1375 р. папська булла Григорія ХІ, якою він проголошував “усунення руських владик” на “території” Галицької латинської архиєпархії передбачала передачу цих територій латинській катедрі[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn6|[6]]].
В українській історіографії дуже часто містечко (згодом село) Тустань часто іменують, як Хоростків. На нашу думку, це пов’язано, перш за все, з історичною приналежністю руських прихожан сусіднього села Хоростків до церкви Пресвятої Тройці в Тустані (зберігалась навіть у ХІХ ст.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn7|[7]]]). Зрештою останній огляд джерел та історіографії[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn8|[8]]] поки що не дозволяє вповні з’ясувати розвиток руської парафії в містечку Тустань за період XV – XVII ст. Свого часу І. Шараневич віднайшов якийсь ерекційний документ для Хоросткова, датований 1458 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn9|[9]]] Цікаво, що Хоростків здавна вважався польським через домінування тут польської національної громади. Скажімо, у 1662 р. галицький староста Андрій Потоцький фундував для ордену Домінікан землю для монастиря і підтвердив його давніші володіння, які знаходилися на “полях Хоросткова над річкою Липою”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn10|[10]]]. В працях І. Шараневича прослідковуються певні підтвердження існування ордену Домінікан на теренах Хоросткова ще в середині XIII ст.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn11|[11]]]
Вивчаючи становище ординських слуг в “Галицькій Руси”, М. Грушевський один із перших визначив конкретні відомості про село Хоростків з часу XV ст.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn12|[12]]] Аналізуючи міські акти за 1453 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn13|[13]]], дослідник з’ясував, що в Хоросткові проживали “каланні” люди, які хоч були невільними (illiberti) проте не сплачували жодної данини, оскільки були королівськими слугами різних категорій на зразок колишніх княжих холопів і ремісників-невільників[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn14|[14]]].
Варто зауважити, що в люстрації 1556 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn15|[15]]] м-ко Тустань взагалі не згадується (можливо не перебувало у королівській власності, а відтак не люструвалось). Натомість в селі Хоростків на той час проживало сім кметів, які щорічно сплачували чинш у розмірі 6 грошів[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn16|[16]]]. В іншому місці тексту люстрації зустрічаємо згадку про Хоростків Ігнатовий, за яким на “другій стороні Дністра, над річкою Липою знаходились діброви”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn17|[17]]]. Приблизно в часі люстрації було завершено будівництво місцевого фільварку[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn18|[18]]].
В люстрації 1570 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn19|[19]]] містечко Тустань також не згадувалось. Щоправда, добре проілюстровано сусіднє село Хоростків, в якому на той час проживало 7 осілих людей, які, як і раніше, продовжували сплачувати чинш на суму 6 грошів на рік. В Хоросткові також проживало 4 підсадки, які жодного мита не сплачували, проте виконували всі доручення, які надходили із Галицького замку[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn20|[20]]]. Описано й інші види податків, які селяни повинні були сплачувати окремо від пшениці, вівса, конопель, та ін., які разом на рік складали суму 28 грошів[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn21|[21]]]. Цікаво, що в тексті люстрації згадано місцевого руського пароха, який щороку виплачував чинш на суму 1 флорин[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn22|[22]]]. Однак цей факт не дозволяє констатувати існування в Хоросткові окремої парафії, оскільки парох міг лише утримувати земельний наділ.
На думку Д. Блажейовського, у джерелах періоду 1578 р. Тустань згадується як місто із магдебурзьким правом, до якого належало міське село Хоростків[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn23|[23]]]. Цікаво, що саме із 1578 р. укладачі культового “Словника Географічного” пов’язували свою версію про час заснування містечка Тустань. За даними редакції Б. Ґлебовського, в 1578 р. король Стефан Баторій дозволив руському воєводі та галицькому старості Гієроніму (Ієроніму) Синявському “на вільному і вигідному місці, між селом Хоростків і містечком Семиківці заснувати місто, яке мало б називатись Хоростків”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn24|[24]]]. Осілих у новому місті людей король звільнив від податків на 15 років, зокрема мита на торгівлю в королівських містах. Також міщанам була дозволена вільна вирубка лісу для швидкої розбудови міста та його опалювання[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn25|[25]]]. В цей же час місту було надано право Маґдебурґії і встановлено проведення щотижневих торгів у п’ятницю, а ярмарок на Зелені Свята і день Св. Станіслава[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn26|[26]]]. Міському війтові король надав 4 лани і призначив йому плату “третій денарій від ведення справ і шостий від прибутків на торгових лавках та ярмарках”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn27|[27]]].
Згодом містечко обрало собі назву Тустань, недарма, після татарського набігу в люстрації 1621 р. було записано: “містечко Тустань або Хоростків, яке в часі нападу (татарського) не було спустошене, але через часті податки і неврожай зубожіло, а тому жоден провіант через нього не ходить”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn28|[28]]].
Окремі дослідники припускають, що приблизно в містечку Тустань народився відомий релігійний і культурний діяч, активний учасник братського руху в Україні, перекладач, лексикограф періоду XVI – першої третини XVIІ ст. Лаврентій Іванович Зизаній (Кукіль) (родове прізвисько Тустановський)[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn29|[29]]]. Щоправда І. Мицько констатує походження Лаврентія Зизанія з містечка Потелич[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn30|[30]]].
Економічний розвиток містечка Тустань здавна ґрунтувався на двох ланах, які були занотовані в люстрації від 1627 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn31|[31]]] В цей час люстратор зазначив, що: “ворог (татари) знищив у місті “Св. Хреста” (можливо церкву); в цей час у місті почали заселятись осадники, яких нараховувалось 24; від кожного дому господар виплачував 5 гр., а з ниви по 1 зл.; від панських робіт і повинностей міщани були звільнені…”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn32|[32]]]. В 1627 р. міщани Тустані ділили лани на 17 частин (нив), з яких сплачували по 1 зл. за кожну, однак станом на 1661 р. лани було розділено на 44 ниви[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn33|[33]]].
Перші докладні описи місця розташування містечка Тустань, яке знаходилось поблизу села Хоросткова, по дорозі до міста Галича, знаходимо в тексті люстрацій Галицького староства від 1661 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn34|[34]]] За даними цього джерела (див. також окреме перевидання[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn35|[35]]]), містечко розташовувалось “на протилежній стороні від Галича, над Дністром”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn36|[36]]]. В документі люстратор зауважив, що тустанські міщани “не намагалися підтверджувати жодного права, оскільки здавна володіли різними привілеями від королівської влади на автономію”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn37|[37]]]. Однак на той час, у зв’язку із нападами татар, ці привілеї були втрачені. Відтак, міщани мали намір в найближчий час звернутись з проханням до Яна ІІ Казимира, аби той поновив для них Магдебурзьке право, таке ж “jake i miasto Halicz mieli wolności”[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn38|[38]]]. Зауважимо, що станом на 1661 р., в селі Хоростків знаходилось лише 5 двориків (в люстрації був окремий запис про 6 двориків)[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn39|[39]]]. Очевидно в 60-х рр. XVII ст. Тустань відігравала більш важливе стратегічне значення, аніж село Хоростків.
В контексті аналізу згаданих люстрацій, дещо дивною видається згадка про Тустань, як село, в одному з актів Галицького сеймику від 23 липня 1653 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn40|[40]]] Вважаємо, що містечко Тустань остаточно занепало в останній третині XVII ст., а впродовж усього XVIII ст., як в церковній так і в світській документації згадується в статусі села, або ж міського села по відношенню до Галича, як це, скажімо, було у люстрації 1765 р.[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftn41|[41]]] Відомо також, що 3 вересня 1811 р. село Тустань у держави придбав Антоній Ґольц, виплативши 38 400 зл.
----[[:Файл:///E:/Робота/статті/вийшли друком/Стаття 33. Джерела до історії села та парафії Тустань/церква Св. Тройці в с. Тустань.doc# ftnref1|[1]]] Лазорак Богдан. Джерельні свідчення до історії селата парафії Тустань Галицького намісництва (XIV–XVIII ст.) // Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л.: Колір ПРО, 2012. – Кн. 2. – С. 193-213.
=== Радянські здобутки ===
Рядок 66 ⟶ 91:
== Джерела ==
* {{SgKP|XII|671|Tustań 1.) wś, pow. stanisławowski}} — S. 671. {{ref-pl}}
* Лазорак Богдан. Джерельні свідчення до історії селата парафії Тустань Галицького намісництва (XIV–XVIII ст.) // Фортеця : збірник заповідника “Тустань”. – Л.: Колір ПРО, 2012. – Кн. 2. – С. 193-213.
{{Галицький район}}
| |||