Брагін (смт): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 50:
}}
{{Commons|Category:Brahin}}
'''Бра́гін''' ({{lang-be|Брагін}}) — [[селище міського типу]], центр селищної ради та [[Брагінський район|Брагінського району]] [[Гомельська область|Гомельської області]] [[Білорусь|Білорусі]]. Селище розташоване на річці [[Брагінка]], притокипритоці [[Прип'ять|Прип'яті]], за 119 км на південний захід від Гомеля. Відстань від Мінська 357 км, до найближчої залізничної станції Хойники 28 км. Автомобільними шляхами Брагін з'єднаний з Хойниками, [[Річиця (Гомельська область)|Речицею]], [[Лоєв]]им, [[Комарин (смт)|Комарином]].
 
== Назва ==
Існує кілька версій про походження назви. Одна з них пов'язана з болотистим характером місцевості,. Вона розповідає про двох братів, що колись заснували цей населений пункт. Коли один з них потрапив до трясовини, то другий, не маючи можливості врятувати його, в розпачі крикнув «Бра-а-а, ги-нь!».
 
За іншою легендою, назва походить від імені або прізвища Брага (від поширеного в древній Русі напою Брага).
Рядок 62:
Вперше в письмових джерелах згадується в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] від [[1147]] року як місто [[Київське князівство|Київського князівства]].<ref name="Hypatian bragin">[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat15.htm Въ лЂто 6654 (1146)&nbsp;— въ лЂто 6655 (1147)], ПСРЛ.&nbsp;— Т. 2. Ипатьевская летопись.&nbsp;— СПб., 1908.&nbsp;— Стлб. 327–360.</ref> У [[1241]]–[[1242]] році спалений [[монголо-татари|монголо-татарами]].
 
У [[1360]]–[[1370]] роках увійшов до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], належав до Мозирського повіту Мінського воєводства. З часу входження Брагіна до складу Великого князівства Литовського і до кінця XVI століття місто бувбуло власністю великих князів литовських. [[1511]] року поселенню надано [[магдебурзьке право]]. У 1514&nbsp;р. місто у вічне володіння отримав [[князь]] [[Вишневецький-Збаразький Михайло]].<ref>''Józef Wolff.'' Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku.— Warszawa, 1895. {{ref-pl}}</ref> У [[1535]] році під час війни Великого князівства Литовського з [[Московське царство|Московською державою]] [[1534]]–[[1537]] років спалений московським військом. У [[1569]] році Брагінська волость разом з [[Київське воєводство|Київським воєводством]] були долучені до Польщі.
 
З [[травень|травня]] [[1574]] року Брагін став основною резиденцією князів [[Вишневецькі|Вишневецьких]]. У місті існував комплекс дерев'яно-земляних укріплень з замком. У [[1601]]–[[1603]] роках Вишневецький приймав тут [[Лжедмитрій I|Лжедмітрія І]]. В [[1648]] році, під час [[Хмельниччина|повстання 1648–1651]] років мешканці Брагіна відчинили замкову браму перед загоном війська Хмельницького, яким керували полковники Нябаба і Хвасько. Брагінці і селяни навколишніх сіл створили полк, під керівництвом козацького голови Магери. Місто і замок розбила карнакаральна експедиція військ Речі Посполитої. З того часу замок більшбільше не відновлявся і перетворився у господарчий двір Вишневецьких, місто занепало.
 
З другої половини XVII століття належав князям [[Конецпольські|Конецпольським]], потім місто дуже часто мінялозмінювало своїх власників. З 1770-х років тут діяла місія [[єзуїти|єзуїтів]] з костелом.
 
Після [[поділи Речі Посполитої|поділу Речі Посполитої]], в [[1793]] році увійшов до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. В [[1860]] році тут налічувалося 260 дворів і 2628 жителів, 2 церкви, костел, проводилося 2 базари. Брагін був центром волості РечіцькогоРечицького повіту [[Мінська губернія|Мінської губернії]], тракт пов'язувавсполучав його з [[Лоєв]]ом. Були відкриті аптека, пошта, заїжджі двори, майстерні, магазини й лавки. Належав РацькімРацьким, з [[1873]] року А.&nbsp;С.&nbsp;Канопліну, купцю першої гільдії. Значна частина населення була єврейського походження. У кінці 19 століття, 2254 з 4311 мешканців були євреями.<ref>[http://www.jewishgen.org/belarus/Vitaly/Town.html JewishGen] {{ref-en}}</ref>. У [[1897]] році&nbsp;— 4 519 мешкаців, 3 церкви, каплиця, 4 синагоги, церковноприходська школа, народне училище, поштово-телеграфне відділення, млин, броварня, 3 маслоробні, 5 гарбарень, 5 цегелень, 2 заїзні доми; потижневощотижня проводилися базари, 2 рази на рік відбувалися ярмарки.
 
З [[1919]] року містечко Брагін&nbsp;— центр воластіволості Гомельської губернії [[РРФСР]], [[1 вересня]] [[1924]] року був утворений Брагінський район РечіцькогоРечицького округу [[БРСР]]. З 9 червня [[1927]] року включено до складу Гомельського округу (до липня [[1930]] року). З [[1935]] року містечко, з [[27 вересня]] [[1938]] року&nbsp;— селище міського типу. З 15 січня [[1938]] року в Поліській, з 8 січня 1954 року в складі Гомельської області.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] окупанти розстріляли в районі 8 000 мирних жителів, вони поховані в могилі жертв фашизму на сучасній вул. Пісочній. Загиблі в боях за визволення селища військавійськовослужбовці та партизани поховані в братських могилах по вулицях Радянській та Комсомольській. Багато євреїв були вбиті німецькими військами.
 
Після аварії на Чорнобильський АЕС [[1986]] року Брагін знаходиться у зоні радіоактивного забруднення.
Рядок 84:
 
== Забудова ==
Сучасний Брагін складенийскладається з мережі кварталів, витягнутих вздовж річки. Основні адміністративні та торгові будівлі сконцентровані навколо площі. У центральній частині розташовані 2-, 4-&nbsp;— та 5-поверхові житлові будинки. Решта забудови переважно 1-поверхова, дерев'яна.
 
== Економіка ==
Рядок 90:
 
== Установи ==
Ветлікарня, аптека, музична школа, історичний музей з картинноїкартинною галереєю, бібліотеки, Будинок культури, лікарня, пошта, гідрометеослужба. Ведеться радіомовлення, виходить газета «Маяк Полісся».
 
== Персоналії ==