Дніпровська ГЕС: відмінності між версіями

[[18 серпня]] [[1941]] року о 20:15 після отримання інформаіїінформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]]<ref name="Moroko_2010">{{статья|автор=Мороко В. М. |заглавие=Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року|ссылка=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npifznu/2010_XXIX/moroko.pdf|язык=uk|издание=Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету|год=2010|выпуск=XXIX|страницы=197-202}}</ref>. Унаслідок вибуху 20 тонн [[тринітротолуол|толу]] в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. В зону повені потрапили як німецькі війська, так і червоноармійці, що здійснювали переправу через Дніпро, а також цивільні мешканці острова [[Хортиця]] та прибережної зони. Німецьке командування оцінювало свої втрати у живій силі в 1500 осіб. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч<ref>Ф. Пігідо-Правобережний. «Велика Вітчизняна війна». Спогади та роздуми очевидця&nbsp;— К. Смолоскип, 2002</ref> до 80&nbsp;-120 тисяч осіб<ref>Румме А.&nbsp;В.&nbsp;Скажите людям правду // Социологические исследования&nbsp;— 1990&nbsp;— №&nbsp;9</ref>. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.<ref>{{статья|автор=Линников В. А.|заглавие=Подрыв ДнепроГЭСа в 41-м. О мифах и правде трагедии|ссылка=http://retro.zp.ua/life/event/439-podryv-dneprovskoy-plotiny-18-avgusta-1941-goda.html |издание=Музейный вестник|год=2012|номер=12|страницы=226-231}}</ref>