'''Денетор ІІ''' '''Син Ектеліона''' (2930 -3019 рр. Третьої Епохи) - — у легендаріумі [[Джон Роналд Руел Толкін|Дж. Р. Р. Толкіна]] двадцять шостий Правитель - — Намісник королівства [[Гондор]]. Роки правління - 2094 - 3019 Т. Е.
Був дуже гордим та звитяжним, давно жоден з правителів не виявляв такої істинно королівської гідності. Був мудрим, далекоглядним і любив книги.
Прийнявши правління одразу показав себе владним Правителем, що тримав країну міцно в руках. Говорив він мало, поради вислуховував, але все робив по - — своєму. Денетор відбив у сил [[Мордор]]<nowiki/>а руїни Осгіліата і закріпив там першу лінію оборони, відбудував напівзруйновану систему укріплень Раммас Ехор.
Одружився пізно у 2976 р. на дочці князя Дол - — Амрота Фіндуілас, що народила йому двох синів [[Боримир Перкович|Боромир]]<nowiki/>а і Фараміра, а через дванадцять років померла. Смерть дружини зробила Денетора ще суворішим і мовчазним.
Відтоді він часто проводив час, глибоко увійшовши в думи, передбачаючи швидкий напад Мордору. Пізніше виявилось, що у гордині і відчаї, сподіваючись на свої силу і волю, він зазирнув у палантір Білої Вежі, яким не користувалися з часів короля Еарнура, відтоді як палантір Мінас - — Ітіля потрапив до рук Ворога. Він дізнавався про те, що діється у своїх володіннях і народ дивувався мудрості і прозорливості Правителя.
Денетор ІІ кинув виклик [[Саурон]]<nowiki/>ові , але всієї його волі не вистачило щоб перемогти Темного Володаря. Той не зміг перетягти Намісника на свій бік, однак, показуючи йому міць Мордору, заронив відчай у його серце і Денетор швидко постарів. Одночасно зростала і гординя правителя: з кожним роком він усе менше довіряв ворогам Мордору, якщо вони не були його слугами.
Також крізь палантір він бачив [[Араґорн|Арагорн]]<nowiki/>а і все більше підозрював Гендальфа та ельфів у тому, що вони хочуть відняти в нього владу, передавши трон, як йому здавалося, "«своїй маріонетці"».
Страшним ударом для Намісника стала смерть старшого сина Боромира. Після цього у його діях стало проявлятись безумство. Так, розгнівавшись на молодшого сина, що випустив [[Фродо Беггінс|Фродо]] з [[Перстень Влади|Перснем Всевладдя]], він відправив Фараміра утримувати укріплення Раммас Ехора у передмістях [[Мінас-Тіріт|Мінас-Тіріта]]а, незважаючи на очевидну розтрату сил. Коли Фарамір повернувся звідти важкопораненим із чорною недугою Денетор впав удепресію і намагався покінчити самогубством - — спаленням себе і Фараміра, якого він вважав безнадійним. Однак, завдяки мужності Перегріна Тука, непокорі стражника Берегонда і швидкому втручанню Гендальфа, Фараміра було врятовано і згодом вилікувано. Денетор безславно загинув у вогні.
== Інтерпретації ==
У кінотрилогії [[Пітер Джексон|Пітера Джексона]] "«[[Володар перснів (кінотрилогія)|Володар Перснів]]"» ("«Дві Вежі"» та "«Повернення короля"») роль Денетора виконав австралійський кіноактор Джон Ноубл, що отримав за участь у зйцомках одразу декілька нагород, у тому числі National Boardnof Rewiew USA, Soreen Actors Guild Award та Broodcast Film Association USA Award.
== Джерела ==
* Толкин Дж. Р. Р. Властелин Колец - — Санкт - — Петербург: "«Северо - — Запад"». 1991. - — Ч. 3. Возвращение короля; Приложение 1. Наместники
[[Категорія:Вигадані самогубці]]
[[Категорія: Вигадані правитеплі]]
[[Категорія:Середзем'я]]
[[Категорія: Володар Перснів]]
[[Категорія:Персонажі роману "Володар Перснів"]]
|