Вікіпедія

Пересопниця: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Немає опису редагування
Рядок 42:
В [[11 століття|XI]]-[[13 століття|XIII століттях]] одне з двох головних міст [[Погорина|Погорини]].
 
[[29 серпня]] [[1561]] року в Пересопницькому[[Монастир Різдва Пресвятої Богородиці (Пересопниця)|монастирі Різдва Пресвятої Богородиці]] завершено праці над створенням [[нація|національного]] [[символ]]у [[українці]]в — [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]].
 
== Історія ==
Рядок 51:
У [[1149]]–[[1246]] роках тут правили князі з роду [[Рюриковичі]]в: [[В'ячеслав Володимирович]], [[Гліб Юрійович|Гліб]], Мстислав і [[Андрій Боголюбський|Андрій]] (сини [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]]), [[Ізяслав Мстиславич]], Володимир Андрійович, Володимир Мстиславович, Мстислав Ярославович (Німий), [[Василько Романович]].
 
1240 року Пересопницю та князівство спустошили монголо-татари під командуванням [[Батий|Батия]]. [[Пересопницьке князівство]] також повністю було зруйноване монголами.
 
Дружина князя [[Чорторийський Михайло Васильович|Чорторийського Михайла Васильовича]] Марія&nbsp;— донька [[луцьк]]ого [[староста|старости]] [[Немиря Рязанович|Немирі Резановича]]&nbsp;— отримала від короля 4 вересня 1504 року грамоту на монастир в Пересопниці.<ref>''Kuczyński S. M.'' Czartoryski Michał Wasylewicz, książę, h. Pogoń litewska (zm. przed r. 1489) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 287 {{ref-pl}}</ref>▼
[[Пересопницьке князівство]] повністю було зруйноване монголами.
 
Князь [[Юрій Іванович Чорторийський]] ([[луцьк]]ийлуцький [[староста]], спочатку православний, з 1598 року уніят)&nbsp;— в 1595 році подарував руським монахамченцям на утримування шпиталю для вбогих село Пересопницю та кілька інших.<ref>''Latacz E.'' Czartoryski Jerzy (ur. ok. 1560 †1626) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 277. {{ref-pl}}</ref> Однак його син [[Микола-Юрій Чорторийський|Микола-Юрій]] за згодою короля записав село для утримування мансіонаріїмансіонаріїв<ref>Mansjonarz</ref> у місті [[Клевань]].<ref>{{SgKP|IV|140|Klewań}}&nbsp;— S. 140. {{ref-pl}}</ref>▼
▲Дружина князя [[Чорторийський Михайло Васильович|Чорторийського Михайла Васильовича]] Марія&nbsp;— донька [[луцьк]]ого старости [[Немиря Рязанович|Немирі Резановича]]&nbsp;— отримала від короля 4 вересня 1504 року грамоту на монастир в Пересопниці.<ref>''Kuczyński S. M.'' Czartoryski Michał Wasylewicz, książę, h. Pogoń litewska (zm. przed r. 1489) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 287 {{ref-pl}}</ref>
 
▲Князь [[Юрій Іванович Чорторийський]] ([[луцьк]]ий [[староста]], спочатку православний, з 1598 року уніят)&nbsp;— в 1595 році подарував руським монахам на утримування шпиталю для вбогих село Пересопницю та кілька інших.<ref>''Latacz E.'' Czartoryski Jerzy (ur. ok. 1560 †1626) // Polski Słownik Biograficzny.&nbsp;— Kraków, 1937.&nbsp;— T. IV/1, zeszyt 16.&nbsp;— 480 s.&nbsp;— S. 277. {{ref-pl}}</ref> Однак його син [[Микола-Юрій Чорторийський|Микола-Юрій]] за згодою короля записав село для утримування мансіонарії<ref>Mansjonarz</ref> у місті [[Клевань]].<ref>{{SgKP|IV|140|Klewań}}&nbsp;— S. 140. {{ref-pl}}</ref>
 
[[Файл:Пересопницький монастир.jpg|thumb|left|200px|[[Пересопницький монастир Різдва Пресвятої Богородиці]]. Макет]]
З православним монастирем у Пересопниці пов'язана історія створення [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницького Євангелія]]. У [[1561]] році тут завершено переклад, переписування і оздоблення книги. Це був перший відомий такий переклад Святого Письма з [[церковнослов'янська мова|церковнословянської]] на тодішню письмову [[староукраїнська мова|староукраїнську мову]]. [[Пересопницьке Євангеліє]] переписали на 482 [[пергамент]]них [[аркуш]]ах і по-мистецьки оздобили малюнками (зображеннями 4 [[євангеліст]]ів), заставками та рослинним [[орнамент]]ом.
 
Нині [[Пересопницьке Євангеліє]] зберігається в [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національній бібліотеці України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]. Саме на ньому складають присягу на вірність Україні її [[Президент України|Президенти]].
 
У травні [[1989]] року з ініціативи письменника [[Шморгун Євген Іванович|Євгена Шморгуна]] у селі відкрито пам'ятний знак Пересопницькому ЄвангеліюЄвангелії. Тепер щороку [[22 травня]] (день перепоховання [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] в Україні) у Пересопниці проводять [[Рівненська область|обласне]] свято української мови, культури та духовності.
 
[[29 серпня]] [[2011]] році у Пересопниці відбулося всеукраїнське святкування 450-річчя Пересопницького Євангелія. Відкрито [[Культурно-археологічний комплекс «Пересопниця»]] (музей-[[пантеон]] (три яруси з оглядовими майданчиками, автор проекту&nbsp;— архітектор Віктор Ковальчук)<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/65621 Тризуб, свічка та розкрита книга // Україна молода, №&nbsp;38-39, 11.03.2011]</ref><ref>[http://sfera-tv.com.ua/index.php?m=news&d=view&nid=1574 На Рівненщині урочисто відкрили культурно-археологічний центр «Пересопниця»]</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Пересопниця