Вікіпедія

Залізо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Бот: видалення з Статті, що повинні бути в усіх Вікіпедіях
Вікіфікація, оформлення, ланка на ДСТУ
Рядок 2:
{{Otheruses|Залізо (значення)}}
 
'''Залі́зо''' або '''ферумФе́рум'''<ref>заЗа сучасною хімічноюхемічною номенклатурою згідно з [[ДСТУ 2439-94]].</ref>&nbsp;—  [[хімічнийХімічний елемент|хемічний елемент]]  з [[Атомний номер|атомним номером]] 26 та [[Атомна маса|атомною масою]] 55,847, що позначається в хімічних формулах символом  '''Fe<ref>ДСТУ 2439-94 Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення</ref> ''' (від [[Латинська латинського мова|лат.]] ''ferrum'', що в перекладі означає — «залізо»).
 
[[Атомна маса]] заліза 55,847. [[Проста речовина]] залізо'''залі́зо''' - це— сріблясто-сірий, електропровідний, пластичний і ковкий [[метал]], який легко окиснюється, утворюючи оксиди феруму у вигляді товстої плівки ([[іржа|іржі]]), що сповільнюють подальше руйнування заліза. Залізо електропровідний метал. Його [[твердість]] за Брінеллем не перевищує 100 [[Метод Брінелля|HB]]; [[модуль Юнга]] — 190–210·10<sup>3</sup> МПа; [[модуль зсуву]] — 8,4·10<sup>3</sup> МПа; [[границя міцності]] на розрив — 170–210 МПа, [[границя текучості]]&nbsp;— 100 МПа; [[ударна в'язкість]] — 300 МПа; середня [[питома теплоємність]] (273–1273 К) — 640,57 Дж/кг·К; [[густина]] — 7840 кг/м³. На повітрі легко окиснюється, вкриваючись [[іржа|іржею]] FeO·nH<sub>2</sub>O, що сповільнює подальше його руйнування. Серед інших породоутворюючихпородотвірних елементів ферумФерум має максимальну атомну масу.
 
== Походження назви ==
Рядок 16:
 
== Поширення в природі ==
За поширеністю у природі ферумФерум посідає друге місце серед металів (після [[алюміній|алюмініюАлюмінію]]).: Нана нього припадає 5,10% маси [[Земна кора|земної кори]]., Заа за вмістом у земній корі ферумній посідає 4-те місце. Зустрічається він виключно у вигляді сполук. Вільне— вільний залізоФерум знаходять лише в [[метеорит]]ах.
 
Ферум&nbsp;— поширений елемент метеоритної речовини: в [[хондрит|кам'яних метеоритах]] міститься до 25%, а в [[сидерити|залізних]] 90,85 мас.% Fe. Космічна поширеність заліза близька до його вмісту в [[Фотосфера|фотосфері]] [[Сонце|Сонця]]&nbsp;— 627 г/т. Частка ферумуФеруму в речовині Землі досить велика&nbsp;— 38,8%. Найбідніша на Ферум <span lang="UK">–— </span>[[поверхня Землі]].
 
Найважливішими природними сполуками ферумуФеруму, що мають промислове значення, є [[магнітний залізняк]] Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub>, [[червоний залізняк]] Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, [[бурий залізняк]] Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> · nH<sub>2</sub>O та [[пірит]] FeS<sub>2</sub>. Оксиди ферумуФеруму служать [[руда]]ми, з яких добувають залізо, а піритсульфіди&nbsp;— сировиною для сульфатно-кислотного виробництва.
 
Поширеність ферумуФеруму в гірських породах (% за масою): ультраосновні&nbsp;— 9,85; основні&nbsp;— 8,56; середні&nbsp;— 5,85; кислі&nbsp;— 2,70; лужні&nbsp;— 3,60; осадові&nbsp;— 3,33. Відомо понад 300 мінералів, що містять ферумФерум: [[оксид]]и, [[сульфід]]и, [[силікат]]и, [[фосфат]]и, [[карбонат]]и та ін.
 
Найважливіші [[мінерал]]и ферумуФеруму: [[гематит]] Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> (70% Fe), [[магнетит]] Fe<sub>3</sub>O<sub>4</sub> (72,4% Fe), [[ґетит]] FeOOH (62,9% Fe), [[лепідокрокіт]] FeO(OH) (62,9% Fe), [[лімоніт]]&nbsp;— суміш гідрооксидівгідроксидів Fe з SiO<sub>2</sub> та ін. речовинами (40-62% Fe), [[сидерит]] FeCO<sub>3</sub> (48,2% Fe), [[ільменіт]] FeTiO<sub>3</sub> (36,8% Fe), [[шамозит]] (34-42% FeO), [[вівіаніт]] (43,0% FeO), [[скородит]] (34,6% Fe<sub>2</sub>О<sub>3</sub>), [[ярозит]] (47,9% Fe<sub>2</sub>О<sub>3</sub>) та ін.
 
Багаті родовища магнітного залізняка зосереджені на [[Урал]]і поблизу м. [[Магнітогорськ]]а та в [[Курська область|Курській області]] (так звана [[Курська магнітна аномалія]]). Родовища червоного залізняка є в Україні поблизу м. [[Кривий Ріг]]. Родовища бурого залізняка зосереджені на [[Керченський півострів|Керченському півострові]]. Крім того, потужні родовища залізних руд виявлено і в інших місцях&nbsp;— на [[Кольський півострів|Кольському півострові]], в [[Сибір]]у і на [[Далекий Схід|Далекому Сході]].
 
== Ізотопи ==
Рядок 127:
 
=== Чавуни ===
{{Main|Чавун}}▼
Розрізняють ''сірий чавун'' (містить 2-3,5% C, а також, [[Si]] і [[Mn]])&nbsp;— він не дуже твердий, добре відливається у форми, крихкий і при ударі легко розколюється. Графіт у ньому має пластинчасту форму. Сірий чавун йде на виливок машинних станин, махових коліс, каналізаційних труб, плит тощо Чавуни з кулястим графітом порівняно з іншими чавунами мають вищу пластичність, ударну в'язкість й одночасно міцність (за що їх називають високоміцними), що насамперед зумовлено кулястою формою графіту, яка забезпечується сфероїдизуванням.
Чавун, в якому майже весь вуглець міститься у вигляді [[цементит]]у (Fe<sub>3</sub>C), твердіший (450…550 НВ), має назву ''[[білий чавун]]'' (містить 2-3,5% C, Si> 1%, Mn-1-1,5%). Білий чавун використовується для подальшої переробки: при виплавці сталі та отримання шляхом графітизувального відпалу ''ковкого чавуну''.
▲{{Main|Чавун}}
 
=== Сталі ===
{{Main|Сталь}}▼
Сталь, на відміну від чавуну, легко піддається [[Кування|куванню]] і [[Вальцювання|вальцюванню]]. При швидкому охолодженні ([[Гартування|гартуванні]]) вона виходить дуже твердою, при повільному охолодженні м'якою. М'яку сталь легко обробляти. З неї роблять [[гайка|гайки]], [[болт]]и, дріт, покрівельні матеріали, [[деталь машини|деталі машин]]. З твердої і теплостійкої сталі [[інструментальна сталь|інструментальної сталі]] виготовляють інструменти для оброблювання матеріалів. Велике значення мають у сучасній техніці [[легована сталь|леговані сталі]]. Вони містять так звані [[легуючі елементи]], до яких належать [[хром]], [[нікель]], [[молібден]], [[ванадій]], [[вольфрам]], [[манган|марганець]], [[мідь]], [[кремній]] та ін. Легуючі елементи додаються для надання сталям певних властивостей.
▲{{Main|Сталь}}
 
Знаходять широке застосування і багато сполук заліза. Так, сульфат заліза (III) використовують при водопідготовці, оксиди та ціанід заліза служать пігментами при виготовленні барвників, семиводний сульфат заліза ([[Гептагідрат сульфату заліза (II)|залізний купорос]]) у суміші з [[Халькантит|мідним купоросом]] використовується для боротьби із шкідливими грибками в садівництві та будівництві.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Залізо