Хотинська фортеця: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 82:
[[1699]] року Хотинська фортеця переходить від Польщі до Молдовського князівства згідно з [[Карловицький мир|Карловицьким мирним договором]]. [[1711]]-го в Хотин знову приходять турки.
 
На початку XVIII століття перед зростаючою загрозою експансії [[Московія|Московії]] на південь, Османська Порта вирішила перетворити Хотин на головний форпост на Дністрі. Протягом [[1711]]–[[1718]] років турки за допомогою запрошених французьких інженерів перетворили Хотинську фортецю на один із найнеприступніших [[бастіон]]ів тодішньої Центрально-Східної Європи. Навколо старого замку спорудили Нову фортецю, яка була розрахована на розміщення всередині 20-тисячного війська. Основу укріплень становили потужні земляні вали, бастіони та широкі рови, вимурувані тесаним каменем. У валах були облаштовані брами з баштами. У Новій фортеці збудували також [[мечеть]] із [[мінарет]]ом.
 
[[1739]] та [[1769]] фортеця була здобута росіянами і [[1788]] австрійцями та віддана знову туркам.
 
=== Хотинська битва 1788 ===
[[1788]]-го місто було взяте в облогу австрійськими військами під командуванням принца Фрідріха та російськими військами генерала Івана Петровича Салтикова. Місто було в облозі 4 місяці і 8 днів. 19 вересня [[1788]] місто з комендантом Османом-пашею здалося. Осман-паші та іншим дозволили вивезти всіх своїх людей та все своє добро із замку, фортеці та міста (викорано 2700 возів). Салтиков запросив до себе Османа-пашу на обід. Осман-паша був «чоловіком» Гелени — сестри [[Софія Потоцька|Софії Клявоне]]. Софія Клявоне перебувала тоді в «зв'язку» з Салтиковим. Клявоне через Салтикова передалала листи своїй сестрі в Хотинський замок. Не без допомоги Софії туркам дозволили вивезти з Хотина все майно та людей. Після того, як місто капітулювало, в ньому залишилось 16 857 жителів, яким після капітуляції дали провіанту на 8 діб.
 
1 жовтня [[1788]] австрійські та російські війська ввійшли в місто. Місто було порожнім і значно поруйнованим. Передмістя [[Константинополь (значення)|Константинополь]] ще раніше спалив Осман-паша.
 
==== Опис фортеці 1788 року ====
Рядок 95 ⟶ 88:
 
Хотинська фортеця в формі чотирьохкутника, 1800 на 730, має четверо воріт. Ворота називались: Водяні, Стамбульські, Бендерські та Корохові. В середині замку знаходяться палац, мечеть, турецька лазня, багато магазинів і 40 різних будинків, в яких могло би розміститись 800 чоловік. Місто розміщене вище фортеці й оточене грабовим [[палісад]]ом до самої фортеці. Одне передмістя називалось Константинополь, а інше, біля воріт, які виходили на дорогу до [[Окопи (Борщівський район)|Окопів]], називалося Румля. Між двома передмістями був сад Осман, який виходив і поза палісад. Малий струмок, який стікав у Дністер, поділяв місто і фортецю на дві частини. Місто було забудоване дерев'яними будинками. У фортеці знаходилося 7 000 війська, комендантом тоді там був Осман та жив ага яничарів Друру-оглу. Його брат ('''чий?''') був убитий в одній з сутичок під Хотином.
 
=== Під владою Російської імперії з 1812 ===
[[1806]] року розпочалася чергова російсько-турецька війна, на початку якої царська армія здобула Хотинську фортецю й утримувала її до підписання [[Бухарестський мирний договір (1812)|Бухарестського миру 1812 року]]. За його умовами вся територія між Дністром і Прутом увійшла до складу Російської імперії, отримавши назву [[Бессарабія]]. У першій половині XIX століття Хотинська фортеця залишалася під наглядом військового відомства: тут здійснювалися ремонтні роботи, перебудовувались оборонні споруди. Але Хотинська твердиня втратила своє колишнє оборонне значення та її передали міському управлінню.