Вікіпедія

Мечников Ілля Ілліч: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Додано літературу
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Рядок 23:
}}
{{Othernames|Мечников}}
{{НобелівськаПремія}} ''' Ілля Ілліч Мечников''' (15 (3) травня 1845, Іванівка, [[Харківська губернія|Харківська губерні]]<nowiki/>я, [[Російська імперія]] – 15 (2) липня 1916, [[Париж]], [[Франція|Французька республіка]]) – біолог і патолог, один з засновників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творець наукової школи, член-кореспондент ([[1883]]), почесний член ([[1902]]) [[Петербурзька академія наук|Петербурзької АН]]. Відкрив ([[1882]]) явище [[Фагоцитоз|фагоцитозу]], розробив фагоцитарну теорію імунітету ([[1883]]). Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів. Професор [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] в [[Одеса|Одесі]] (1870-1882). Почесний член багатьох зарубіжних академій, наукових товариств та інститутів.
{{НобелівськаПремія}} ''' Ілля Ілліч Мечников''' ({{н}} {{ДН|15|5|1845|3}}, [[Іванівка (Куп'янський район)|Іванівка]], [[Харківська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{†}} {{ДН|15|7|1916|2}}, [[Париж]], [[Третя Французька Республіка|Французька республіка]])&nbsp;— український<ref>{{cite journal | last = Вергунов | first = В.А. | authorlink = | coauthors = | title = Україна та Франція у житті та творчому доробку нобелівського лауреата І.І. Мечникова (1845-1916): невідома архівна сторінка історії вітчизняної агробіології | journal = Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. темат. наук. зб. | volume = 8 | issue = | pages = 168-177 | publisher = | location = [[Чернігів]] | date = 2008 | language = | url = http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/25899 | jstor = | issn = | doi = | id = | mr = | zbl = | jfm = | accessdate = }}</ref> науковець [[валахія|волоського походження]], один з основоположників [[еволюційна ембріологія|еволюційної ембріології]], [[імунологія|імунології]] та [[мікробіологія|мікробіології]].
 
Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет ([[1908]], спільно з німецьким лікарем, бактериологом і біохіміком [[Пауль Ерліх|Паулем Ерліхом]]). 
Розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів.
 
== Біографія ==
Відкрив явище [[фагоцитоз]]у, розробив фагоцитарну теорію імунітету ([[1883]]).
Народився 15 (3) травня 1845 р. в маєтку Панасівка, в селі Іванівка, нині Купянський район Харківської області, в збіднілої поміщицької сім'ї. Батьками Іллі Ілліча були гвардійський офіцер, поміщик Ілля Іванович Мечников (1810-1878) і Емілія Львівна Мечникова (уроджена Невахович).
 
У [[1856]] р. вступив до 2-ї Харківської гімназії, відразу в 2-й клас, яку закінчив в 1862 р. із золотою медаллю.
== Родина ==
За батьком, Іллею Івановичем Мечниковим, офіцером з Петербургу, походить з шляхетного україно-[[Валахія|волоського]] роду [[Спадаренко]]. Засновником української гілки цього роду є {{не перекладено|Ніколає Мілеску-Спетару|Ніколає Мілеску-Спетару|ru|Спафарий, Николай Гаврилович}} ({{lang-ro| Neculai Milescu Spătarul}}), а прізвище «Мечников» є русифікованим «{{lang-ro|Spătaru}}, зброєносець». Мати&nbsp;— Емілія Левівна Мечникова (Невахович), донька єврейського письменника [[Невахович Лев Миколайович|Лева Неваховича]], родом з [[Летичів]]а.<ref name="ras">[http://www.ras.ru/mechnikov/ed73f19f-47c1-4194-9e50-c8afb68aff06.aspx Биография Ильи Мечникова на сайте РАН.]</ref>
 
У [[1862]]-[[1864]] рр. І. І. Мечников прослухав курс природничого відділення фізико-математичного факультету [[Харківський університет|Харківського університету]], в [[1864]] р. склавши екстерном іспити на відмінно, 18-річним студентом опублікував в [[Німеччина|Німеччині]] своє перше наукове дослідження.
== Життєпис ==
Навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук Харківського університету (закінчив [[1864]] року).
 
Домігшись наукового відрядження за кордон, Мечников вивчав морську фауну. За рекомендацією Н. І. Пирогова Мечникову надали державну стипендію для ведення науково-дослідної роботи в західноєвропейських лабораторіях.
[[1864]]–[[1867]]&nbsp;— працював у [[Гессен]]і, [[Геттінген]]і та [[Мюнхен]]і.
 
У [[1867]] р. І. І. Мечников захистив магістерську дисертацію, а в [[1868]] р став доктором зоології.
[[1867]]&nbsp;— отримав ступінь магістра [[зоологія|зоології]].
 
У [[1867]] р. був обраний доцентом [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] (сьогодні – [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова]]) в Одесі, а через рік – доцентом [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]]. Разом з дослідником А. О. Ковалевським Мечников поклав початок новій науці – порівняльної ембріології (порівняльної історії розвитку тварин).
Працював у [[Новоросійський університет|Новоросійському університеті]] ([[Одеса]]; [[1867]]–[[1868]]; доцент зоології) та [[Петербурзький університет|Петербурзькому університеті]] ([[1868]]–[[1870]]).
 
У [[1882]] р. Мечников відкрив явище фагоцитозу, тобто процесу поглинання і перетравлення клітинами організму чужорідних для нього частинок. На цьому відкритті засновані методи запобігання людей від інфекції.
[[1870]]–[[1882]]&nbsp;— завідувач кафедри зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету ([[Одеса]])
 
У [[1886]] р. –[[1887]]&nbsp;— завідувавспільно організованоюз ним (разомМиколою ізФедоровичем [[Гамалія Микола Федорович|Миколою Гамалією]]) першоюзаснував в РосійськійОдесі імперіїпершу Одеськоюв бактеріологічноюРосії станцієюбактеріологічну станцію (нинісьогодні [[Одеський– Одеськмй науково-дослідний інститут вірусології та епідеміології імені І. І. Мечникова). У [[1887]]) р був змушений покинути Росію.
 
У [[1888]] р І. І. Мечников переїхав до Франції для роботи в [[Пастерівський інститут|Пастерівському інституті]]; займався загальнопатологічними питаннями, вивчав проблеми довголіття і ввів в медичний обіг термін "геронтологія", створивши однойменну науку. З [[1905]] р. – заступника директора [[Пастерівський інститут|Пастерівського інституту]].
Надалі Мечников змушений був емігрувати до Франції за українофільські настрої.
 
У [[1908]] р. Мечников (спільно з німецьким вченим [[Пауль Ерліх|Паулем Ерліхом]]) була присуджена [[Нобелівська премія]] у галузі фізіології та медицини за праці про імунітет.
[[1888]]–[[1916]]&nbsp;— завідувач лабораторії в Інституті [[Пастер Луї|Пастера]] в [[Париж]]і (з [[1905]]&nbsp;р.&nbsp;— заступник директора інституту).
 
Помер І. І. Мечников в Парижі 15 липня [[1916]] року в віці сімдесяти одного року після кількох інфарктів міокарда. Урну з прахом поставили в [[Пастерівський інститут|Пастерівському інституті]].
<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
 
=== Сім'я ===
* Перша дружина&nbsp;— Людмила Федорович, племінниця видатного російського ботаніка, його друга Андрія Бекетова.
* Друга дружина&nbsp;— Ольга Бєлокопитова, донька власника маєтку у селі [[Попівка (Смілянський район)|Попівка]] (тепер [[Смілянський район]], [[Черкащина]]).<ref>''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1315/169/46428/ ''Листи щастя'' Кохання свого життя всесвітньо відомий біолог Ілля Мечников знайшов у селі Попівці на Черкащині] // [[Україна Молода|«Україна Молода»]], №&nbsp;241 за [[20 грудня]] [[2008]] року </ref><gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Ilja Iljitsch Metschnikow Nadar.jpg
File:Ilya Ilyich Mechnikov 1913.jpg
Рядок 61 ⟶ 64:
</gallery>
 
== Наукова діяльність ==
== Сім'я ==
Наукову діяльність І. І. Мечников почав дуже рано. У дев'ятнадцять років ([[1864]] р.), закінчивши [[Харківський університет]] і маючи вже кілька друкованих робіт, він виїхав за кордон, де пробув три роки.
* Перша дружина&nbsp;— Людмила Федорович, племінниця видатного російського ботаніка, його друга Андрія Бекетова.
 
* Друга дружина&nbsp;— Ольга Бєлокопитова, донька власника маєтку у селі [[Попівка (Смілянський район)|Попівка]] (тепер [[Смілянський район]], [[Черкащина]]).<ref>''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1315/169/46428/ ''Листи щастя'' Кохання свого життя всесвітньо відомий біолог Ілля Мечников знайшов у селі Попівці на Черкащині] // «[[Україна Молода]]», №&nbsp;241 за [[20 грудня]] [[2008]] року </ref>
У [[1882]] р виявив явища [[фагоцитоз]]<nowiki/>у, про що доповів в [[1883]] р. на VII з'їзді російських природознавців і лікарів в [[Одеса|Одесі]].
 
Для підготовки кандидатської роботи Мечников вирушає влітку [[1864]] р. до остріву [[Гельґоланд|Гельголанд]] у [[Північне море|Північному мор]]<nowiki/>і. Протягом наступних трьох років Мечников займався вивченням ембріології безхребетних. 5 вересня велика група зоологів прибула з [[Гельґоланд|Гельголанд]] в [[Гіссен]] на з'їзд натуралістів.
 
Мечников став працювати в лабораторії Рудольфа Лейкарта в Гіссене. Досліджуючи розмноження деяких круглих черв'яків, Мечников відкрив у цих тварин раніше невідоме науці явище гетерогоніі, тобто чергування поколінь з переміжними формами розмноження.
 
У [[1865]] р І. І. Мечников переїхав для продовження досліджень у [[Неаполь]], де спільно з молодим російським зоологом [[Ковалевський Олександр Онуфрійович|Олександром Ковалевським]] проводив досліди з ембріонального розвитку морських безхребетних. За роботу, в якій вони показали, що зародкові листки багатоклітинних тварин є, по суті, гомологічними (демонструють структурну відповідність), як і повинно бути у форм, зв'язаних загальним походженням, вони в 1867 р. отримали премію імені Карла Бера, що присуджується Академією наук за роботи з ембріології.
 
У [[1867]] р., захистивши дисертацію про ембріональний розвиток риб і ракоподібних, І. І. Мечников отримав докторський ступінь [[Петербурзький університет|Петербурзького університету]], де потім викладав зоологію і порівняльну анатомію.
 
В [[1868]]-[[1870]] рр., з короткими перервами, Мечников продовжив за кордоном дослідження з ембріології різних груп безхребетних.
 
Взимку 1870 р. І. І. Мечников почав читати зоологію студентам університету в [[Одеса|Одессі]].
 
З [[1870]] по [[1882]] рр. Ілля Ілліч – ординарний професор кафедри зоології та порівняльної анатомії [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] в Одесі. У [[1881]] р. реакційні дії уряду посилилися, і Мечников, подавши у відставку, в [[1882]] р переїхав в італійську [[Мессіна|Мессіну]].
 
В [[1886]] р. І. І. Мечников повернувся до [[Одеса|Одеси]], щоб очолити знову організований Бактеріологічний інститут, де він вивчав дію фагоцитів собаки, кролика і мавпи на мікроби, що викликають бешихове запалення і поворотний тиф. Його співробітники працювали також над вакцинами проти холери курей і сибірської виразки овець.
 
У [[1887]] р, переслідуваний газетярами і місцевими лікарями, які дорікали І. І. Мечникова у відсутності у нього медичної освіти, він вдруге залишає [[Росія|Россію]].
 
Проте, незважаючи на вкрай несприятливу обстановку, що склалася в Одесі, І. І. Мечникову вдалося в ці роки зробити чимало чудових наукових відкриттів, висновків і узагальнень. Продовжуючи дослідження в області порівняльної ембріології, він, зокрема, висловив свою теорію "паренхімелли", що є істотним етапом у розвитку вчення про походження багатоклітинних тварин. Відповідно до цієї теорії, багатоклітинні тварини походять від вимерлого предка – істоти, в будові якого були лише дві частини: шар зовнішніх клітин і внутрішня частина, що складалася з суцільної маси клітин, здатних захоплювати і перетравлювати харчові частинки, - "паренхіма". Таке гіпотетичне тварина І. І. Мечников і назвав "паренхімелла", а пізніше – "фагоцителли"
 
Свою теорію паренхімелли І. І. Мечников протиставив відомій "теорії гастрєї" Е. [[Ернст Геккель|Геккеля]], згідно з якою примітивною, вихідною формою для багатоклітинних тварин зізнавалася гіпотетична "гастрея" – істота, що була побудована з двох шарів клітин і володіла шлунково-кишкової, гастральной, порожниною.
 
Встановив в ембріональному розвитку деяких безхребетних форму більш примітивну, І. І. Мечников зробив висновок, що і вихідний предок багатоклітинних тварин повинен був бути більш примітивно організованим, ніж гастрея Геккеля. Підтвердження своєї теорії І. І. Мечников бачив у відкритому їм тварину з групи черв'яків – планарій, що мав на місці кишкової порожнини суцільну масу клітин, перетравлювати їжу, а також в особливому жгутиковой колоніальному тваринному, відкритому пізніше С. Кентом, за багатьма рисам будови збігається з гіпотетичної фагоцітеллой.
 
Зустріч у [[1888]] р. з [[Луї Пастер|Луї Пастером]] в [[Париж|Парижі]] привела до того, що великий французький вчений запропонував Мечникову завідувати новою лабораторією в [[Пастерівський інститут|Пастерівському інституті.]] Мечников працював там протягом наступних 28 років ([[1888]]-[[1916]]), продовжуючи дослідження фагоцитів. Займався проблемами геронтології, вивчаючи явища старіння організму («Этюды о природе человека», [[1904]]; «Этюды оптимизма», [[1907]]).
 
В [[1891]] р. І. І. Мечников був обраний почесним доктором [[Кембриджський університет|Кембриджського університету]] і брав участь в Лондонському міжнародному конгресі, де він виступив зі зведенням результатів своїх досліджень і вельми успішно полемізував з противниками своєї теорії.
 
В [[1894]] р. І. І. Мечников брав участь в міжнародному конгресі бактеріологів у [[Будапешт|Будапешті]].
 
В [[1897]] р. І. І. Мечников виступив на конгресі в [[Москва|Москві]] з доповідями з чумних питань і за підсумками своїх робіт про фагоцитарних реакціях проти мікробних отрут – токсинів.
 
В працях «Невосприимчивость в инфекционных болезнях» ([[1901]]) виклав фагоцитарну теорію імунітету. Створив теорію походження багатоклітинних організмів. Праці з проблеми старіння.
 
В [[1904]] І. І. Мечникова обирають членом [[Французька академія наук|Французької академії наук.]]
 
[[1908]] г. – спільно з Паулем Ерліхом удостоєний Нобелівської премії з фізіології і медицини «за праці з імунітету».
 
В [[1909]] р. вчений повернувся на батьківщину, де продовжував дослідження кишкових мікробів і черевного тифу.
 
В [[1911]] р. І. І. Мечников очолює організовану їм експедицію з вивчення туберкульозу серед населення калмицьких степів.
 
Ілья Ілліч створив вітчизняну школу епідеміологів, мікробіологів, імунологів і патологів; брав активну участь у створенні науково-дослідних установ, що розробляли різні форми боротьби з інфекційними захворюваннями. Низька бактеріологічних і імунологічних інститутів в країнах СНД, в т. ч. і в Україні, носить його ім'я. Під його безпосереднім керівництвом пройшли навчання понад сорока лікарів з [[Росія|Росії]] та [[Україна|України]], які спеціалізувалися на лікуванні інфекційних хвороб. Вони залишили помітний слід в науці: [[Безредка Олександр Михайлович|О. М. Безредка]], [[Заболотний Данило Кирилович|Д. К. Заболотний]], [[Тарасевич Лев Олександрович|Л. О. Тарасевич]], [[Гамалія Микола Федорович|М. Ф. Гамалія]], М. Я. Чистович, Г. Н. Габричевский, [[Бардах Яків Юлійович|Я. Ю. Бардах]], С. В. Коршун і багато інших, що склали згодом цвіт вітчизняної профілактичної медицини.
 
І. І. Мечников створив особливу галузь сучасної біології – експериментальну морфологію, основоположником якої, поряд з О. О. Ковалевським, за загальним визнанням, він є; виявив внутрішньоклітинне травлення в вільних, рухливих клітинах сполучної тканини – так званих амебоцити – безхребетних. Це спостереження є першою ланкою того ланцюжка спостережень і думок, які привели його до створення вчення про фагоцитоз і основам вчення про захисні властивості крові.
 
Думка  Мечникова багато в чому працювала в напрямку ідей [[Вернадський Володимир Іванович|В. І. Вернадського]], [[Ціолковський Костянтин Едуардович|К. Е. Ціолковського]]. І. І. Мечников працював як зоолог, мікробіолог, патолог, демограф, геронтолог, філософ, лікар, епідеміолог, психоаналітик, ставши, за словами [[Сєченов Іван Михайлович|І. М. Сеченова]], "гордістю російської науки".
 
У [[1991]] р. в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] була випущена поштова марка, присвячена лауреатові Нобелівської премії І. І. Мечникову. У [[2005]] р. в [[Харків|Харкові]] по вул. Пушкінській навпроти Інституту мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України за ініціативи та за активного сприяння його директора професора Ю. Л. Волянського встановлений пам'ятник цьому відомому видатному вченому.
 
Кавалер вищого ордена Франції – ордена Почесного легіону, нагороджений орденами Росії, Японії, Італії, Сербії та інших країн, удостоєний звання почесного доктора Кембріджського університету, обраний іноземним членом Лондонського королівського товариства, членом Паризької медичної академії, членом Шведського медичного товариства, почесним членом Петербурзької, Віденської, Паризької, Бельгійської і інших академій наук. Серед численних нагород і відзнак Іллі Ілліча є і медаль Коплі Лондонського королівського товариства.
 
== Звання та нагороди ==
Рядок 69 ⟶ 125:
Лауреат [[Нобелівська премія з фізіології або медицини|Нобелівської премії з фізіології або медицини]] [[1908]] «За вивчення імунної системи».
 
== Твори Праці ==
Перелік основних праць І. І. Мечникова
* [http://whinger.narod.ru/ocr/index.html Бібліографія творів І.Мечникова]
 
* [http://imquest.alfaspace.net/BOOK/meo/meo_9_2.htm Мечников И. И., Этюды оптимизма, Париж, 1907]
<nowiki>http://pseudology.org/health/EtiudyOptimisma/12.htm</nowiki>
* История развития Sepiola (магистерская диссертация) / И. И. Мечников. 1867.
* [null История развития Nebalia : Сравнительно-эмбриологический очерк]  / И. И. Мечников. – СПб., 1868. – [2], 48 с.: 2 л. ил. ; То же // Зап. Имп. Акад. Наук. – 1868. – Т. 13, прил. № 1.
* Общий очерк паразитической жизни / И. И. Мечников // Природа. – 1873 ; То же // Академическое собрание сочинений. Т. 1 : Статьи по зоологии и паразитологии. – М. : Медгиз, 1955.
* Исследование о превращении аксолотлей / И. И. Мечников // Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. – 1876.
* Исследование о развитии планарий / И. И. Мечников // Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. – 1877.
* Личинка Anisoplia / И. И. Мечников // Зап. Новорос. о-ва естествоиспытателей. – 1879.
* Болезни личинок хлебного жука / И. И. Мечников. – Одесса, 1879.
* О целебных силах организма / И. И. Мечников // Протоколы съезда естествоиспытателей в Одессе. – 1883.
* Лекции по сравнительной патологии воспаления / И. И. Мечников. – М., 1892 ; 2-е изд. – М., Птг. : Гос. изд-во, 1923 . – 173 с. (также на фр. яз.);
* Невосприимчивость в инфекционных болезнях / И. И. Мечников. – М., 1903 ; Невосприимчивость в инфекционных болезнях / И. И. Мечников. – М. Мндгиз, 1953. – 519 с. – (Академическое собрание сочинений /  ред. Н. Н. Жуков-Вережников ; Акад. мед. наук СССР ; Т. 8). (на фр. яз. 1901).
* Этюды оптимизма / И. И. Мечников. – 2-е изд. – М., 1909 (на фр. яз. 1907).
<nowiki>http://pseudology.org/health/EtiudyOptimisma/index.htm</nowiki>
* Этюды о природе человека / И. И. Мечников. – 4-е изд. – М., 1913 (на фр. яз. 1903).
<nowiki>http://psychlib.ru/mgppu/mep/mep-001-.htm</nowiki>
* Сорок лет рационального мировоззрения / И. И. Мечников. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Науч. слово, 1914. – 333 с. (на фр. яз. 1913). 
 
== Вшанування пам'яті ==
Рядок 87 ⟶ 159:
{{примітки}}
 
== Література ==
== Джерела та література ==
* Золоті імена Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, 1865—2015 : наук. довід. / наук. ред. І. М. Коваль ; упоряд.: М. О. Подрезова, В. В. Самодурова ; бібліогр. ред. А. П. Бахчиванжи. — Одеса: Астропринт, 2015. — С. 10-13.
* ''О.&nbsp;А.&nbsp;Бачинська''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Mechnykov_%D0%86_%D0%86 Мечников Ілля Ілліч] // {{ЕІУ|6|631}}
* Рогальчук Л. З безмежною вірою в силу науки : до 170–річчя від дня народження І. Мечникова (1845–1916) / Л. Рогальчук // Дати і події : перше півріччя 2015 : календар знаменних дат. – К. 2014. – № 1 (5). – С. 130-133.
* Olga Metschnikow: ''Vie d'Élie Metschnikow 1845—1916''. Paris [[1920]].
<nowiki>http://nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar%20%E2%84%961(5).pdf</nowiki>
** ''англ.переклад:'' [http://archive.org/stream/lifeofeliemetchn00metciala/lifeofeliemetchn00metciala_djvu.txt Olga Metschnikow: Life of Elie Metchnikoff, 1845—1916]
* Русская философия : энциклопедия / под общ. ред. М. А. Маслина. сост.: П. П. Апрышко, А. П. Поляков. – Изд. 2-е, дораб. и доп. – М., 2014. – С. 376.
* Paul DeKruif: ''Microbe Hunters''. Blue Ribbon, New York 1926.
* Орлов А. С.Исторический словарь / А. С. Орлов, Н. Г. Георгиева, В. А Георгиев. – 2-е изд. – М., 2012. – С. 313-314.
* Edward E. Slosson: ''Major Prophets of Today''. Books for Libraries, Freeport, N. Y. 1968.
* Сухов А. Д. И. И. Мечников и философия / А. Д. Сухов // Философия и общество. –2011. – № 1.
* Robert S. Desowitz: ''The Thorn in the Starfish. The Immune System and How it Works''. W.W. Norton & Co, New York 1987.
* Петрюк П. Т., Кучма И. Ю., Резник В. И. Илья Ильич Мечников : биографические, научные и психиатрические аспекты (к 165-летию со дня рождения) / П. Т. Петрюк, И. Ю. Кучма, В. И. Резник // Аннали Мечниковського інституту. — 2010. — № 2. — С. 53–62.
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.587.
<nowiki>http://www.imiamn.org.ua/journal/2_2010/PDF/11.pdf</nowiki>
* В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький. Мала гірнича енциклопедія. Донецьк, 2007.
* Бачинська О. А. Мечников Ілля Ілліч / О. А. Бачинська // [[Енциклопедія історії України]] : у 10 т. / редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова) та ін. ; [[Інститут історії України НАН України]]. — К. : [[Наукова думка|Наук. думка]], 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 631. — ISBN 978-966-00-1028-1.
* З безмежною вірою в силу науки: до 170-річчя від дня народження І. Мечникова(1845–1916) // [http://nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar%20%E2%84%961(5).pdf Дати і події], 2015, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2014. – С. 130–133.
* Шабров А. В. Илья Ильич Мечников : Энциклопедия жизни и творчества / А. В. Шабров, А. В. Князькин, А. Т. Марянович. — СПб. : ДЕАН, 2008. — 1264 с.
* Калита В. Эмиль Ру: «Институт Пастера многим Вам обязан». Страницы жизни лауреата Нобелевской премии Ильи Мечникова / В. Калита  // Здоров’я України : газ. — 2006. — № 4.
<nowiki>https://www.health-ua.org/faq/infekcionnye-zabolevaniya/2340.html</nowiki>
* Безумные грани таланта : Энциклопедия патографий / авт.-сост. А. В. Шувалов. — М. : АСТ: Астрель: Люкс, 2004. — С. 687–688.
* Горелова Л. Е. Нобелевская премия : Нобель. Мечников. Рентген / Л. Е. Горелова // Российский медицинский журнал. – 2002. – № 22. – С. 1029.
<nowiki>http://www.rmj.ru/articles/istoriya_meditsiny/Nobelevskaya_premiya_Nobely_Mechnikov_Rentgen/</nowiki>
* Галушка Р. А. Научная деятельность И. И. Мечникова за рубежом / Р. А. Галушка, И. Ю. Кучма, Л. И. Глазунова //  Аннали Мечниковського інституту. – 2001. – № 2. –  С. 65-69.
<nowiki>http://www.imiamn.org.ua/journal/2_2011/PDF/13.pdf</nowiki>
* Robert S. Desowitz: The Thorn in the Starfish. The Immune System and How it Works. W.W. Norton & Co, New York 1987.
* Фролов В. А. Опередивший время / В. А. Фролов. — М. : Совет. Россия, 1980. — 268 с.
* Острянин Д. Ф. И. И. Мечников в борьбе за материалистическое мировоззрение / Д. Ф. Острянин. — Киев : Вища школа, 1977. — 235 с.
* Гайсинович А. Е. Мечников Илья Ильич / [[Гайсинович, Абба Евсеевич|А. Е. Гайсинович]] // [[Большая советская энциклопедия#.D0.A2.D1.80.D0.B5.D1.82.D1.8C.D0.B5 .D0.B8.D0.B7.D0.B4.D0.B0.D0.BD.D0.B8.D0.B5|Большая советская энциклопедия]] : [в 30 т.] / гл. ред. [[Прохоров, Александр Михайлович|А. М. Прохоров]]. – М., 1974 ; т. 16.
[[ЭСБЕ/Мечников, Илья Ильич|https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2,_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D1%8F_%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87]]
* Рахманов Л. Н. Реплика в споре по поводу биографических пьес и фильмов / Л. Н. Разманов // Человек науки. — М., 1974. — С. 382.
* Резник С. Е. Мечников / [[Резник, Семён Ефимович|С. Е. Резник]]. – М. : Молодая гвардия, 1973. – 366 с. – ([[Жизнь замечательных людей]]).
<nowiki>http://www.e-reading.club/book.php?book=145385</nowiki>
* Блинкин С. А. И. И. Мечников / С. А. Блинкин. — М. : Просвещение, 1972. — 104 с.
* Edward E. Slosson: Major Prophets of Today. Books for Libraries, Freeport, N. Y. 1968.
* Манадеева Р. Ш. Эволюционные взгляды И. И. Мечникова в свете философских вопросов современной биологии : автореф. дис. … канд. философ. наук / Р. Ш. Манадеева. — Томск, 1963. — 22 с.
* Залкинд С. Я. Илья Ильич Мечников. Жизнь и творческий путь / С. Я. Залкинд. — М. :  Совет. наука, 1957. — 159 с.
* Могилевский Б. Л. Жизнь Мечникова. Повесть о великом русском биологе / Б. Л. Могилевский. — Харьков : Обл. изд., 1955. — 296 с.
* Белкин Р. И. И. И. Мечников — великий русский биолог / Р. И. Белкин. — 2-е изд., доп. и испр. — М. : Госкультпросветиздат, 1953. — 127 с.
* Омелянский В. Л. И. И. Мечников, его жизнь и труды (1917) / В. Л. Омелянский  // Омелянский В. Л. Избранные труды. – М. : Изд-во АН СССР, 1953.
* Острянин Д. Ф''.'' Борьба И. И. Мечникова за материализм и естествознание : автореф. дис. … д-ра филос. наук / Д. Ф Острянин. — М., 1953. — 32 с.
* [[Карлик, Лев Наумович|Карлик Л. Н.]] Мечников / Л. Н. Карилк. — М. : [[Медгиз]], 1946. – 120 с.
* <nowiki>Мечников И. И., Страницы воспоминаний : сб. автобиогр. статей / И. И. Мечников ; [ред. и прим. А. Е. Гайсиновича] ; [отв. ред. чл.-кор. АН СССР Х. С. Коштоянц]. – М.  : Изд-во Акад. наук СССР, 1946. – 279 с., 8 л. ил., портр., факс : ил., портр., факс. - (Научно-популярная серия. Мемуары / Акад. наук СССР).</nowiki>
* Гремяцкий М. А. Илья Ильич Мечников : его жизнь и работа / М. А. Гремяцкий. – М. : Изд. и ф-ка юнош. книги изд-ва "Мол. гвардия", 1945. – 128 с. : ил., портр. – (Великие русские люди).
* <nowiki>Безредка А. История одной идеи / А. Безредка. – Харьков : Науч. мысль, 1926. – VIII, 99, [5] с.</nowiki>
* <nowiki>Мечникова О. Н. Жизнь Ильи Ильича Мечникова / О. Н. Мечникова. — М.–Л. : Госиздат, 1926. — 232 с., [6] л. ил., портр.</nowiki>
* Paul DeKruif : Microbe Hunters. Blue Ribbon, New York 1926.
* Чистович Н. Я. Проф. Илья Ильич Мечников / Н. Я. Чистович. — Берлин : Госиздат РСФСР, 1923. — 82 с.
* Olga Metschnikow: Vie d'Élie Metschnikow 1845—1916. Paris [[1920]].
''англ.переклад:'' Olga Metschnikow: Life of Elie Metchnikoff, 1845—1916
 
<nowiki>http://archive.org/stream/lifeofeliemetchn00metciala/lifeofeliemetchn00metciala_djvu.txt</nowiki>
* [[Книпович, Николай Михайлович|Книпович Н. М.]] Мечников, Илья Ильич / Н. М. Книпович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. – СПб., 1896. – Т. 19. – С. 225–226 ; 1906. – Доп. т. 2. –  С. 179.
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Ilya Mechnikov}}
** Тырлова А. Илья Мечников. Чувства по натуре (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.peoples.ru/medicine/immunologist/mechnikov/history.html</nowiki>
* ''Нікітенко Людмила'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1315/169/46428/ ''Листи щастя'' Кохання свого життя всесвітньо відомий біолог Ілля Мечников знайшов у селі Попівці на Черкащині] // «[[Україна Молода]]», №&nbsp;241 за [[20 грудня]] [[2008]] року
** Тырлова А. Лекарство от старости Ильи Мечникова (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.peoples.ru/medicine/immunologist/mechnikov/history1.html</nowiki>
* [http://hrono.ru/biograf/mechnikov.html Біографія Мечникова на Хронос.ру]
** Мечников, Илья (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.peoples.ru/medicine/immunologist/mechnikov/index.html</nowiki>
* [http://www.uamodna.com/articles/laureat-premiyi-nobelya-z-ukrayiny/ Біографія на сайті UaModna] // UaModna, 15 липня 2015
** Биографическая энциклопедия (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.biografija.ru/show_bio.aspx?id=87507</nowiki>
** Мечников Илья Ильич (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.rulex.ru/01130447.htm</nowiki>
** <nowiki>Телицын В. Судьи и полководцы : [род Мечниковых] (дата обращения 11.02.2017)</nowiki> <nowiki>http://izvestia.ru/news/308384</nowiki>
** Знаменитости : Мечников Илья Ильич (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://persona.rin.ru/view/f/0/17686/mechnikov-ilja-ilich</nowiki>
** Биографии. Истории жизни великих людей : Мечников Илья Ильич (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.tonnel.ru/?l=gzl&uid=381</nowiki>
** Библиотека юного исследователя (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://nplit.ru/books/item/f00/s00/z0000054/st009.shtml</nowiki>
** Конюхова К. Иля Мечников : отец теории иммунитета / К. Конюхова // Комсомол. Правда. – 2015. – 13 марта. (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.kp.ru/daily/26341/3224761/</nowiki>
** Хронос : всемирная история в Интернете (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://hrono.ru/biograf/bio_m/mechnikov_ii.php</nowiki>
** Произведения Ильи Ильича Мечникова (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://whinger.krc.karelia.ru/ocr/index.html</nowiki>
** Российская государственная библиотека. Электронный каталог. Труды И И. Мечникова (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://old.rsl.ru/table.jsp?f=1003&t=3&v0=%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%2C+%D0%98%D0%BB%D1%8C%D1%8F+%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87&f=1003&t=1&v1=&f=4&t=2&v2=&f=21&t=3&v3=&f=1016&t=3&v4=&f=1016&t=3&v5=&cc=a1&i=161&s=2&ss=31&ce=4</nowiki>
** Российская государственная библиотека. Электронный каталог. Литература о нем (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://old.rsl.ru/table.jsp?f=1009&t=3&v0=%D0%9C%D0%B5%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%2C+%D0%98%D0%BB%D1%8C%D1%8F+%D0%98%D0%BB%D1%8C%D0%B8%D1%87&f=1003&t=1&v1=&f=4&t=2&v2=&x=30&y=11&f=21&t=3&v3=&f=1016&t=3&v4=&f=1016&t=3&v5=&bf=4&b=&d=0&ys=&ye=&lng=&ft=&mt=&doi=&dt=&vol=&pt=&iss=&ps=&pe=&tr=&tro=&cc=a1&i=1&v=tagged&s=2&ss=31&st=0&i18n=ru&rlf=&psz=20&bs=20&ce=4&debug=false</nowiki>
** Нобелевская премия 1908 года по медицине <sup>англ. </sup>(дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/medicine/laureates/1908/</nowiki>
** Илья Ильич Мечников (1845–1916) (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://istorya.ru/person/me4nikov.php</nowiki>
** Архивы Российской Академии наук. Ф. 584 : Мечников Илья Ильич (1845–1916) (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://isaran.ru/?q=ru/fund&ida=1&guid=BCE5BD35-55D4-C647-387C-074970A58D46</nowiki>
** Черкаська Г. Лауреат Премії Нобеля з України (дата обращения 11.02.2017) <nowiki>http://www.uamodna.com/articles/laureat-premiyi-nobelya-z-ukrayiny/</nowiki>
 
== Див. також ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мечников_Ілля_Ілліч