Ліндон: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
Саурон після Війни Гніву попервах щиро розкаявся, але до Аману не повернувся. Побачивши покинутість світу, Саурон подумки відзначив, що валари залишили Середзем' я і вирішив заволодіти континентом. Однак він тривалий час приховував свої справжні цілі потайки, мандруючи ельфійськими королівствами і пропонуючи ельдарам свої вміння в майстерності та магії з метою "перетворення Середзем' я на квітучий сад". Проте Гіл - Галад та Елронд Напівельф, що жив тоді у Ліндоні, не повірили Сауронові і не пустили його до свого королівства<ref>{{Cite book|title=Сильмариліон - Про Перстені Влади і Третю Епоху|last=Толкин|first=Дж. Р. Р.|year=2008|publisher="Астролябія"|location=Львів|pages=299|language=укр.|isbn=978 - 966 - 8657 - 24 - 5}}</ref>. Натомість у Ерегіоні Саурон був щиро прийнятий Келебрімбором та іншими ельфами з Дому Ковалів ( Гвайт - і - Мірдайн), що згодились стати його учнями.
 
У 725 році Другої Епохи нуменорський моряк Веантур зі своїм онуком принцем Алдаріоном (син Алмаріон, дочки Веантура дружини короля Тар - Менельдура) прибув у Мітлонд. Алдаріон потоваришував з Кірденом Корабельником і Гіл - Галадом, ставши королем Тар - Алдаріоном, підтримував дружні зв'язки Нуменора з Ліндоном.
 
Близько 1500 р. під керівництвом Саурона ковалі Ерегіону починають кувати перстені влади. Близько 1590 було викуто три ельфійські персні. Тим часом, Саурон у Мордорі викував Перстень Влади і проголосив закляття, котре почули ельфи Ерегіону і зрозуміли, що були зраджені. Вони заховал три персні, відмовивши Сауронові, що став вимагати їх.
 
У 1693 р. Д. Е. між Мордором та ельфами Ерегіону і Ліндону розпочалась війна. У 1697 р. сауронові армади розорили Еріадор і Келебрімбор загинув, Елронд заснував таємне поселення в Імладрисі біля підніжжя Імлистих гір і тримав оборону до кінця війни. У 1699 р. вони захопили майже весь Еріадор і підійшли до Синіх гір, загрожуючи прорватись у Ліндон.
 
== Примітки ==